За часів Герхарда Шредера між ФРН і РФ існували досить дружні відносини, які, в основному, базувалися на особистих контактах між канцлером Німеччини і президентом Росії.
З тих пір витекло чимало води, в Німеччині вже змінилося два лідери країни, але тут як і раніше живе чимало прихильників Путіна, які отримали спеціальне визначення - "Putinversteher" ("розуміють Путіна"). За ідеєю, після вторгнення Росії в Україну їхня кількість повинна була значно зменшитися, але цього, на жаль, не сталося.
Головними прихильниками російського президента є члени правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини", які не приховують симпатій по відношенню до Путіна. Вони також виступають за те, щоб з Росії були зняті санкції і поліпшені відносини. Зовсім недавно був затриманий політик від "АдН " Даніель Халема, якого підозрюють у розпалюванні міжнаціональної ненависті і використанні символів антиконституційних організацій. Крім того, члени цієї партії їздили за рахунок Кремля в окупований Крим в якості спостерігачів за виборами в 2014 році. Німецьке законодавство забороняє подібні речі.
Крім "правих", і серед "лівих" є прихильники і шанувальники Путіна. Перш за все, можу виділити Сару Вагенхнехт – відомого політика "лівого" спрямування. Вона вийшла з "лівої партії", організувавши нову політичну організацію. На відміну від тієї ж "альтернативи для Німеччини", мова може йти про партію вождистського типу, так як, скоріше за все, її партія буде називатися так: "Союз Сари Вагенкнехт: за здоровий глузд і справедливість". Цікаво, що в Росії є партія "Справедлива Росія – Патріоти – за правду". Збіг? Не думаю. Вона розкритикувала санкції ЄС проти Росії, які позбавили Німеччину дешевих газу і нафти. Крім того, Сара Вагенкнехт різко виступає проти поставок зброї Україні і за мирні переговори Москви з Києвом.
У ФРН проживає численна діаспора вихідців з колишнього СРСР. Серед них є велика кількість колишніх жителі Росії та України. Ще за часів першого "Майдану" в діаспорі почалися тертя через різні трактування "Помаранчевої революції". Після анексії Криму і часткової окупації Донецької, і Луганської областей можна говорити про розкол. Завдяки російській пропаганді, багато російськомовні жителі ФРН підтримують Путіна і його політику. На превеликий жаль, серед них є і громадяни України, що в контексті війни, на мій погляд, є жахливим. Звичайно, серед них є і противники Кремля, проте число їх не таке велике.
Чи є надія, що після падіння путінського режиму кількість його прихильників на Заході зменшиться? Поки на це питання дуже важко відповісти, але я дуже на це сподіваюся!
Євген Кудряц, журналіст, громадянин України, спеціально для Главреда
Хто такий Євген Кудряц?
Народився 1969 року в Харкові. За основною спеціальністю хоровий диригент. 1993 року закінчив Харківський інститут мистецтв. Працював журналістом у комерційних та державних ЗМІ (газети "Телетиждень", "Simon", "Екран", "Панорама", журнал "Ділове життя"). Також брав участь у "Харківських гуморинах" та був лауреатом у номінації "Літературна пародія".
З 1997 постійно проживає в Німеччині в місті Аугсбурзі (Баварія). Тут також друкується у російськомовних ЗМІ, а також веде Youtube-канал.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
