Отже, рукописи не горять або мій матеріал річної давності, знову актуальний.
Іранські ракети Fateh-110 і Zolfaghar - що ви таке?
Зараз у всіх на слуху загроза отримання росією іранських балістичних ракет Fateh-110 і Zolfaghar. Однак у відкритих джерелах мало повної інформації про ці ракети за винятком даних про їх дальності, точності і маси бойової частини, а так само того факту, що вони будуть досить непростою метою для нашої ППО.
Що ж, давайте трохи уточнимо і конкретизуємо, що це за ракети і навіть більше того, звідки вони в Ірану взагалі взялися.
Почнемо з Fateh-110, яка, згідно з даними у відкритих джерелах має дальність польоту до 300 км і бойову частину масою до 600 кг.
Fateh-110 була розроблена на основі некерованої ракети Zelzal-2, яка в свою чергу була створена на базі Zelzal-1. І саме Zelzal-1 дає нам можливість уявити собі, що таке Fateh-110 в її нинішньому вигляді.
Справа в тому, що розробка Zelzal-1 зрушила з мертвої точки в Ірані, обкладеному санкціями і обмеженому ракетними технологіями, після того як Ісламській Республіці була здійснена поставка китайських ракет CSS-8.
Китайська ракета CSS - 8, так само відома як Project 8610 являла собою тактичну балістичну ракету класу "земля-земля", була нічим іншим як копією радянської С-75, пристосованої до нанесення ударів по поверхні.
Відмінною особливістю цих ракет було здійснення їх пуску під нахилом.
Zelzal-1 навіть повторювала характеристики китайських ракет, а саме, дальність польоту до 200 км, а маса бойової частини близько 500 кг.
Але не тільки CSS - 8 вплинула на розвиток ракетної програми Ірану.
Zelzal-1 ввібрала в себе і особливості іншої ракети радянської ракети, а саме тактичної 9к52 "Луна-М".
Таким чином, іранська ракетна програма це симбіоз радянських технологій, з китайською модифікацією, але як не дивись на цю субстанцію, це саме коктейль з 9К52 "Луна-М" і С-75, що в свою чергу говорить про те, що іранські вироби можуть мати ті ж уразливі місця, що і радянські анахронізми. Навіть не дивлячись на умовну модернізацію. Проте…
Але варто згадати і про Zolfaghar, що є продовженням розвитку Fateh-110 з разюче відрізняються характеристиками. Наприклад, ця ракета, прийнята на озброєння в 2017 році, має дальність до 700 км. Реальну чи ні, складно сказати, але збільшення в 2 рази вельми показове, що говорить о... Ні, не прориву, а якомусь сторонньому втручанні, допомоги ракетній програмі.
Крім того, дана ракета отримала систему наведення не тільки інерційну, але і GPS. З урахуванням санкцій, складно сказати, хто буде надавати Ірану GPS послуги, якщо... Якщо тільки мова йде не про ГЛОНАСС. Нагадаю, що на Shahed-136 Росія з недавніх пір стала встановлювати блоки ГЛОНАСС, що дозволило збільшити їх ефективну дальність польоту і точність. А тому не здивуюся, якщо ці блоки так само є і на Zolfaghar.
Але головною проблемою Zolfaghar для наших ППО буде те, що ця ракета володіє бойовою частиною масою 579 кг, яка відділяється при заході на ціль, що ускладнює її виявлення, відстеження і знищення. Наприклад, цільнокорпусні ракети ОТРК "Іскандер" в цьому плані простіше перехоплювати.
Власне, іранські ракети це щось середнє між ТРК "Точка-У" і ОТРК "Іскандер", зі своєю специфікою. Розробка алгоритмів протидії нашими ППО проти них потребує часу, але було б набагато краще, якби наші партнери поспішили надати Україні ЗРК, здатні ефективно боротися з балістичними цілями, а саме - ЗРК Patriot і SAMP/T.
Хто такий Олександр Коваленко
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
