Нардепи відсторонили голову Верховної Ради Дмитра Разумкова від ведення пленарних засідань на два дні. Однак це зовсім не означає, що за цим кроком неодмінно піде відставка. Адже Разумков ще може покаятися, як Бухарін у 1937 році написати листа – мовляв, "я припустився помилок, каюся в них і більше так не робитиму". Тоді в Раді просто проведуть рокіровку: першого заступника голови ВРУ Руслана Стефанчука призначать на посаду голови парламенту, а Разумков стане його заступником.
Утім, відставка Разумкова теж цілком ймовірна. Якщо після відставки його залишать народним депутатом, нехай навіть не членом фракції Слуга народу, то у нього ще збережеться майбутнє в українській політиці. А от якщо "зелені" продовжать його добивати (відкриють кримінальну справу, знайдуть якийсь компромат, проведуть обшуки), Разумкову буде дуже складно вибудовувати далі свою політичну кар'єру.
Слід зазначити, що все це затівається не тому, що Дмитро Разумков такий цинічний, страшний і жорстокий. Це пов'язано з тим, що партія влади включає старовинний потужний спосіб управління своїми "слугами" – страх. Тепер всі депутати знатимуть, що кожен, хто проголосує неправильно або відступить від лінії партії, не зможе уникнути жорстокого і негайного покарання.
Дмитро Разумков був першим номером списку партії Слуга народу на парламентських виборах. Це ще одна причина, чому нинішній конфлікт і ймовірний відхід Разумкова просто непристойні для партії. Тепер аналогічна ситуація може статися і з Єрмаком, і з Венедиктовою – та з ким завгодно. Тепер у людей з близького оточення Зеленського починає "підгоряти". Наприклад, що робити генпрокурору Венедиктовій – заводити справу з приводу офшорів чи ні? Тепер відповідь очевидна: ні, не заводити.
Тож уся ця ситуація з Разумковим – для науки іншим, щоб іншим неповадно було. Перш за все, це знак близькому оточенню Зеленського. Така ж доля може спіткати і того ж Арахамію, і того ж Стефанчука.
Стефанчук, який тепер може очолити парламент, отримає владу так само випадково, як і Разумков свого часу – не тому що він особливий, заслужив посаду видатними справами і репутацією сильного конституціоналіста і знавця регламенту Верховної Ради. Зараз, швидше за все, Стефанчук стане главою ВРУ, але немає ніяких гарантій, що місяці через три Зеленський не вимагатиме звільнити і його.
Загалом, у цій історії важлива не відставка Разумкова, А формування жорсткого стилю керівництва, побудованого на репресіях і страху. Однак, що б далі не сталося, рейтинг Зеленського рости не буде.
читайте такожВідставка Разумкова: чому це ніяк не вплине на політичні розклади
Що стосується подальших перспектив Разумкова, то він, ображений, іде на хвилі офшорного скандалу, коли фраза "слуга народу" стає презирливою кличкою і образою.
Для влади так просто ця історія з Разумковим не минеться, тому що не можна просто так взяти і позбутися першого номера партійного списку. Адже 73% виборців голосували за список.
Якщо Разумкова не закопають "зелені", він ще проявить себе і буде висувати свою кандидатуру на президентську посаду. Але претендувати на президентство він буде не тому, що мріяв про це, коли його зробили головою Верховної Ради, ні. А тому що "слуги народу", в принципі, повернули не в той бік…
читайте такожНезручний Разумков: чому Слуга народу ініціювала відставку спікера Ради
У будь-якому випадку, у Верховній Раді тепер з'являється не монобільшість, міцно пов'язана прізвищем Зеленський, а більшість, скута страхом. Тепер кожен депутат буде боятися втратити 20 тисяч доларів на місяць і бути вигнаним із раю…
Віктор Небоженко, політолог і соціолог, директор соціологічної служби "Український барометр", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
