У мене є сподівання, що до березня майбутнього року путінський режим впаде.
Всі чекали потужного українського наступу навесні-влітку 2023 року, який міг би перекинути путінський режим, і шанси на це були, але так не сталося. І зараз ситуація й оцінки не настільки райдужні. Втім, український наступ іде, нехай і повільно, і ми сподіваємося, що він розвинеться, час ще є.
Жодних нових серйозних поразок на фронті путінський режим не переживе. Це очевидно, тому що ресурс його міцності вичерпаний.
В еліті, у верхівці вже стався розкол. Ми бачили прояв цього розколу, який ледь не призвів до краху системи під час путчу Пригожина. Тоді режим ледь не впав.
Такі події можуть повторитися, більше того, впевнений, що вони повторяться. Але для них потрібен зовнішній поштовх, і таким поштовхом могла б стати потужна поразка російських військ на фронті. Після нього путінські клеврети будуть гризтися один з одним, перекладати один на одного провину і звалювати поразку на своїх побратимів по банді. Населення РФ теж буде деморалізоване. А всі путінські обіцянки про швидку перемогу будуть дезавуйовані.
У такій ситуації цілком імовірна змова проти Путіна, оскільки невдоволення зріє, всі чекають, коли цей жах закінчиться.
Зрозуміло, що "страждання" російської верхівки непорівнянні зі стражданнями людей в Україні. Але, тим не менше, для людей, які звикли так-сяк правити, жити в своє задоволення, не відчуваючи стресів і великих проблем, нинішня ситуація стала стресовою – з війною, санкціями, неможливістю виїхати за кордон, неможливістю лікуватися, відпочивати, вчити дітей на Заході, з арештованою нерухомістю і купою інших проблем. Все це їм вкрай набридло. Вони розуміють, що Путін є головною причиною цієї ситуації, точніше його агресія та авантюра проти України. Ніякі вони не ура-патріоти, нічого їм не потрібно – ні імперія, ні приєднані території. Вони з радістю все це здадуть взамін на спокій, скасування санкцій і можливість далі красти і пиляти бюджет. Але так жити їм не дає Путін і кілька людей із його оточення, які остаточно звихнулися на цій маячні – параноїдальній ідеї захопити і знищити Україну.
Тому цілком імовірно, що частина російської верхівки зробить щось схоже на змову проти Хрущова або проти Берії, або змову російської аристократії проти Павла І. Щось подібне цілком імовірне в Росії. Можливо, це відбудеться до виборів, тому що вибори дають легку і зручну можливість усунути Путіна від влади в стилі а-ля Єльцин.
Путін може під дулами автоматів записати відео, в якому скаже "я втомився, я йду", як свого часу зробив Єльцин. Народ усе "схаває", абсолютно не скривившись. Усе це пройде на ура, жодних проблем не буде. Ніхто навіть не помітить цей переворот. Всі вирішать, що мудрий Путін просто вирішив піти. Він уже літня людина, от і скаже: "Мені вже 71 рік, нехай попрацюють молоді". І представить людям якогось Собяніна, який буде замість нього. І це все пройде на ура, без зайвого галасу.
Така ймовірність є. Вона неочевидна і не стовідсоткова, але вона і не нульова.
Хто такий Ігор Ейдман
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".
Ігор Ейдман, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
