Як Європа ризикує знову потрапити в пастку РФ: Копитько назвав ризики

Поки ЄС готується до неформального саміту на Кіпрі, де мають ухвалити рішення щодо санкцій та фінансової підтримки, на перший план виходять питання енергетичної безпеки та стійкості до російського тиску. У своїй колонці Олексій Копитько, військовий аналітик, пояснює, як дії РФ у сфері енергетики поєднуються з військовою стратегією і чому Україна змінює баланс на полі бою. Автор також аналізує ризики для Європи у разі пом'якшення позиції Москви. Публікуємо ключові тези автора.

На Кіпрі стартує неформальний саміт ЄС, де мають бути ухвалені давно назрілі рішення щодо кредиту на 90 мрдів і санкцій.

Контекст події такий.

1. Україна відремонтувала трубопровід "Дружба" після російської атаки і відновила транзит, а Росія одразу ж заблокувала гілку труби до Німеччини. Тобто Кремль анітрохи не змінив свого підходу – вуглеводні залишаються енергетичною зброєю та засобом шантажу Європи.

Це відбувається на тлі рекордних закупівель російського СПГ країнами ЄС і зростання кількості підбурювачів до відновлення торгівлі з РФ. Наляканих залежністю від США європейців провокують знову засунути голову в російську енергетичну петлю.

Орбан пішов, але в Болгарії з’явився лідер зі складною етіологією.

2. Українська сторона вживає заходів, щоб демотивувати Москву до продовження війни.

Вчора Генштаб повідомив про цілу низку успішних атак на центри управління підрозділами окупаційних військ, а також на операторів БПЛА (географія – Курська, Бєлгородська області РФ, тимчасово окуповані території Харківської, Донецької областей та Криму).

Практично непоміченою у нас (бо не було розгорнутих офіційних сигналів) залишилася історія з якимись вибухами в районі н.п. Персіановський (Ростовська область), де розташована навчальна бригада Росгвардії та ще низка частин.

Специфіка атак на суто військові цілі – вони, як правило, не дуже помітні (за винятком підриву складів з БК), проте безпосередньо впливають на боєздатність ворога та ритм бойових дій.

3. Публічна інформація в ЗМІ та соцмережах свідчить, що в ніч на 23 квітня були уражені:

• Об'єкт на нафтохімічному підприємстві в Новокуйбишевську (Самарська область);
• НПС у районі села Мешиха (Нижньогородська область);
• Об'єкт енергетичної інфраструктури в Мелітополі;
• Щось недобите на нафтобазі у Феодосії.

Це не все, щось ще відзначать, пізніше доповнимо деталі.

Головне: комбінація (армія та інфраструктура війни) і географія цілей (ВОТ і регіони Росії) доводить, що українська армія має можливість працювати по широкому спектру цілей ОДНОЧАСНО.

Є величезна спокуса закидати порадами, куди слід негайно завдати удару, але для цього треба володіти не тільки теоретичною, а й живою інформацією з землі.

Поки що є гіпотеза: російська влада змушена залишати свої війська без прикриття ППО, щоб затикати діри в тилу. Це відкриває можливості для Сил оборони України охопити своєю увагою тих окупантів, до яких раніше було важко дістатися.

Рекомендуємо:

ЄС нарешті розблоковує 90 млрд євро для України та нові санкції проти РФ: що відомо

Коли це почне серйозно позначатися на боєздатності, маятник хитнеться в інший бік, і без прикриття залишиться російський тил. Що при нарощуванні здатності ОДНОЧАСНО атакувати різні типи цілей відкриває певні перспективи.

4. Росія тактику не змінює – вбивають мирних жителів. Сьогодні знову під ударом Дніпро, є загиблі. Вчора одна людина загинула і 7 постраждали в Харківській області. Півсотні атак дронами на Богодухівську громаду.

Тобто росіяни нікого ні від чого не "звільняють". Вони намагаються підкорити військовою силою на фронті та військовими злочинами в тилу.

Про це слід пам’ятати європейським друзям, коли хтось закликає до "відновлення співпраці".

Не відбивши у Кремля звичку тягнути свої руки куди попало, повертати РФ до спілкування – помилка, яка боляче вдарить по Європі.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред