
Із кумедного і не дуже.
Або як СІ забирає у Путіна ОДКБ і ЄАЕС.
Одним із рішень ШОС стало створення "Універсального центру з протидії викликам і загрозам безпеці держав - членів Шанхайської організації співробітництва" Фактично це трансформація регіональної антитерористичної структури ШОС. Яка на зорі існування організації була створена в Узбекистані. Але яку РФ намагалася "перевести" на свою територію - до Москви.
Отже, УЦ стає правонаступником РАТС. І залишається в Ташкенті. Але йому в підпорядкування передаються центр інформаційної безпеки та бішкекський центр з протидії регіональній злочинності.
Тобто маємо потужну структуру, яка (навіть географічно) ближча до КНР ніж до Москви. І яка за фактом отримує повноваження схожі з секретаріатом оборонного альянсу. Помножені на повноваження слідчого органу. Зокрема УЦ отримує право (і обов'язок):
- проводити підготовку і проведення оперативно-розшукових та інших заходів з протидії викликам і загрозам безпеці на прохання Сторін;
- готувати і проводити спільні прикордонні, інформаційні та інші операції, спільні антитерористичні заходи та заходи, спрямовані на протидію викликам і загрозам безпеці; із залученням за потреби всіх договірних сторін (країн ШОС)
- цікаві два пункти, які викладу цитатою "напівофіційного" перекладу":
-підготовка і проведення спільних навчань компетентних органів Сторін з протидії викликам і загрозам безпеці, в тому числі в інформаційному просторі;
- підготовка кадрів для підрозділів компетентних органів Сторін у сфері протидії викликам і загрозам безпеці на прохання Сторін.
- Сюди ж варто додати аналітичну роботу, підготовку кадрів і (ось це дуже цікаво) підготовку міжнародних договорів та сприяння зближенню законодавства у сфері безпеки країн-учасниць.
Так, ви не помилилися - це структура, яка за закладеним функціоналом близька до статусу секретаріату оборонного альянсу.
І ось тут починається найвеселіше. Усі учасники ОДКБ є членами ШОС. Виняток - Вірменія, яка почала процедуру виходу. Але Вірменія прагне до вступу в ШОС і її разом з Азербайджаном, імовірно, приймуть у 2026 або 2027 році.
Таким чином ми маємо ситуацію, коли КНР не декларуючи це надто голосно, починає проводити підміну ОДКБ на ШОС. І якщо перша структура - російськоцентрична, друга - синоцентрична.
Сюди ж варто додати "Тяндзінську декларацію", де цілий розділ (загалом там 4 розділи) відведено ЄАЕС і китайським проєктам. Наведу цитату з її початку
"Республіка Білорусь, Ісламська Республіка Іран, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Ісламська Республіка Пакистан, Російська Федерація, Республіка Таджикистан та Республіка Узбекистан, підтвердивши підтримку ініціативи Китаю "Один пояс, один шлях" (ОППШ), зазначили поточну роботу зі спільного здійснення цього проекту, зокрема зусилля зі сполучення розвитку Євразійського економічного союзу та ОППШ."
Думаю, логічним буде припущення, що не КНР почне змінювати політику "Один пояс, один Шлях", а ЄАЕС адаптуватиметься під контури китайської політики.
Нагадаю, що ЄАЕС - це російськоцентрична економічна міжнародна структура.
Таким чином, унаслідок саміту ШОС Китай почав вхід до міжнародних утворень, що залишилися під контролем РФ, - ОДКБ і ЄАЕС. І далі буде поступово їх розмивати, переводячи всю практичну активність і ухвалення рішень на майданчики ШОС. Причому кумедно, що Секретаріат ОДКБ навіть сьогодні в Москві. А УЦ з безпеки в Ташкенті. І саме туди найближчими роками перетягуватиметься процес ухвалення рішень держав, які поки що вважаються членами ОДКБ.
Путіну таке явно не до душі. Але зробити він нічого поки що не може.
А КНР, не маючи формального оборонного альянсу, де-факто такий починає створювати.
Про персону: Ігар Тишкевич
Білоруський аналітик, публіцист, блогер, експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього. Автор аналітичних публікацій про білоруську та українську політику та економіку. Дослідницькі інтереси: еволюція політичних систем і політичних інститутів у країнах, що переживають трансформацію; суспільні відносини, можливості корекції системи відносин і впливу на неї; зв’язок економічних відносин і міжнародної політики, взаємний вплив; регіональна політика – Східна Європа і Причорномор’я. Розробив низку навчальних програм та тренінгів з комунікацій, політичних кампаній, пише uifuture.org.
З червня 2024 року – головний експерт з питань вивчення Росії Українського институту майбутнього.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред