26 квітня 2022 року відбулися дві події, які матимуть серйозні наслідки для міжнародних відносин, хоча, мабуть, і не одразу, але впевнений, що все це буде оцінено згодом.
Перша - це символічний розрив із дипломатичним минулим, який ознаменував собою візит до РФ Генсека ООН Гутерреша. Там його, фактично, принизили, посадивши за довгий стіл та примусивши вислуховувати маячню старого шизофреніка, який розказував, що напасти на Україну його "примусив переворот 2014 року", а сам напад здійснювався за "статутом ООН". Добровільно принижений диктатором, організатором геноциду та військовим злочинцем Гутерреш - символ старих міжнародних структур, що знову показують свою недієздатність та навіть шкідливість, адже своєю поїздкою він лише підняв статус бункерного психопата у власних очах.
І прямо протилежна річ - саміт міністрів оборони понад 40 держав на підтримку оборони України, що відбувся на базі США у німецькому Рамштайні. От де вирувало життя, де вирішувалися реальні проблеми та знаходилися конкретні рішення.
Фактично, ми маємо справу із появою нової коаліції цивілізованих держав, сенс якої полягає у захисті України, але цей захист уже очевидно переходить у питання вказівки на місце для кремлівських психопатів та їхньої божевільної держави.
Все це логічно витікає із підсумкових заяв. США пообіцяли докласти максимум зусиль, щоби Україна перемогла. Остін сказав: "Україна чітко вірить, що вона може перемогти, і всі тут також вірять". Міністр оборони США заявив, що вони "хочуть ускладнити для Росії спроби загрожувати своїм сусідам".
Програма конкретна і реалістична.
Очевидно, це стало відповіддю на героїчний спротив українського народу агресору, і ця воля до свободи не залишилося непоміченою.
Це також і результат роботи української дипломатії. Сотні годин розмов українського політичного керівництва з лідерами дружніх держав, 26 звернень президента Зеленського до парламентів, численні візити очільників дружніх до України держав до Києва під час війни - все це не могло не вплинути на процеси, які відбуваються у світі.
Замість нежиттєвих міжнародних організацій - конкретна, часом жорстка дипломатія, спрямована на те, аби достукатися не лише до світових урядів, які часто бувають занадто консервативними та й відверто корумпованими, але й до громадян цивілізованих держав. Громадяни чують, і, як наслідок, чують і уряди.
читайте такожНемає гарантій безпеки без Криму і Донбасу: Путін вибухнув "умовою" на перемовини з УкраїноюСкільки у України було проблем з Німеччиною, яка продовжувала грати "подвійну гру", але, схоже, і на цьому напрямку намітився злам. Однією із значимих подій 26 квітня стала серйозна зміна у політиці Німеччини, яка вперше за тривалий період розпочала поставки важкої зброї у зону конфлікту. Ллойд Остін назвав рішення Німеччини передати Україні зенітні комплекси Gepard й провести навчання "значним кроком".
І от уже міністр Д. Кулеба говорить, що Збройні сили України починають перехід на зброю НАТО, про що недавно ще навіть не йшло мови. Ще один конкретний результат.
Думаю, всі процеси, які зараз відбуваються довкола України, матимуть серйозні наслідки і для світової архітектури. І досить швидко. Щось остаточно відімре, щось народиться, але світ уже не зможе бути таким само, яким він був учора.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
