Як Медведчук зайнявся політичним онанізмом

Ідеологічна компонента його статті - малозрозуміле щось на зразок бухих розмов за російськими столами.
Віктор Медведчук
Віктор Медведчук / УНІАН, Олександр Синиця

Загалом, я довго і нудно читала текст Медведчука (жахливо нудне і погано структуроване чтиво) і реагую тезисно:

- майданчик важливий. Известия - це не просто кремлівський кремль, це прямо найближче коло Путіна (голова ради директорів у Національної медіа групи, куди входить це видання, з 2014 року Кабаєва А.М., ви точно знаєте таку). Натякає на особисту лояльність, але насправді нікому крім Путіна і в досить обмеженому амплуа він не потрібен;

- про амплуа - заявка на формування нового політичного проекту "партії миру". З тих, хто "гордий, чесний, не кланяється заходу, з південного сходу". З останків ОПЗЖ чи що? Але які можуть бути взагалі шанси у людини, позбавленої українського громадянства, навіть виступати від імені такого проекту? Правильно, приблизно ніяких. Можлива роль - посередник між таким гіпотетичним проектом і Москвою. Але це все більше нагадує онанізм, а не політичний проект. Кремль дрочив про Кремль щоб вийшов Кремль. Як мило;

- про "партію війни \ партію миру" - ці всі наспіви ми чули перед появою в темі реінтеграції Сивохо та інших блатних і жебраків, перед консультативною радою та іншими подіями недавнього минулого, що коштували багатьом працюючим по темі сивого волосся. Значить, форсування теми переговорів ніхто не відміняв;

- ідеологічна \ історична компонента - малозрозуміле щось на зразок бухих розмов за російськими столами: США розвалили Югославію, Росія не програла холодну війну, але на інтереси Росії плювали і так далі. Нудно.

Джерело

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти