Судячи з публічних заяв Макрона, Шольца і Драгі, візит до України очільників чотирьох країн ЄС пройшов для нас цілком успішно. Зради не відбулося.
Навпаки, заяви європейських гостей відповідали нашим інтересам. Безумовно, треба ще дочекатися завершення розгляду питання про надання Україні статусу кандидата в члени ЄС, тоді і будемо робити висновки.
Але попередній висновок позитивний – візити до Києва, а особливо до Ірпеня та Бучі, впливають на наших партнерів правильним чином. Вони починають і більш чутливо і більш реалістично сприймати війну Росії проти України.
В цьому контексті виникає дуже актуальне питання – нашому зовнішньополітичному блоку треба сконцентруватися на тому, щоб переконати американських друзів у необхідності приїзду до Києва президента США Джозефа Байдена.
А то з США надходять дуже неоднозначні новини. То CNN каже (з посиланням на анонімні джерела в західних розвідках), що є лише три сценарії подальшого розвитку війни в Україні, і серед них чомусь немає сценарію, позитивного для України. То NBC News повідомляє, що президент США Джозеф Байден закликав держсекретаря Ентоні Блінкена та главу Пентагону Ллойда Остіна після візиту до Києва пом’якшити риторику щодо підтримки України аж до її перемоги над Росією. Нібито президент США висловив занепокоєння, що такі слова можуть створити нереалістичні очікування і збільшити ризики втягування Вашингтону в прямий конфлікт із Москвою.
Взагалі президент Джо Байден все більше нагадує мені м’яку і помірковану копію канцлера Шольца. Заяви правильні і навіть радикальні, а от політичні рішення не завжди відповідають різким настановам. Хоча у лідера США правильних для нас рішень набагато більше, ніж у очільника уряду ФРН, але страхи перед Путіним у Байдена ті самі, що й у Шольца.
Настав час, щоб дідусь Байден подивився на іншу Україну. Не на ту, що він відвідував в часи свого віце-президентства, а на Україну, яка хоробро і відчайдушно захищає себе і демократичні цінності західного світу від навали імперської і диктаторської Росії. Потрібно подивитися на реалії війни на власні очі. Є сенс відчути мужність українців і зарядитися нею для більш потужного протистояння російській агресії.
Путінську Росію можна перемагати і не варто боятися. Але для цього необхідна належна зброя і боєприпаси у потрібних обсягах.
Зрозуміло, що у американських спецслужб є перестороги щодо питань безпеки. Але в Києві вже побували всі впливові європейські лідери і, взагалі, більшість лідерів європейських країн. І жодних проблем із безпекою не виникло. Зрештою можна згадати Джона Кеннеді, який не побоявся прилетіти до Західного Берліну у червні 1963 року. Щоб залишитися в історії, треба бути сміливим. Чого ми й бажаємо всім нашим міжнародним партнерам.
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента"
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред