Ми всі, незалежно від географічного положення, знаходимося в центрі вихору, який ламає нашу психіку і діє на нерви. Кількість людей, у яких проявилися реальні психічні розлади, просто величезна. Я вмію читати тексти, і бачу, у кого не в порядку з кукухою. Це всього лише розлади, вони минають, але спостерігати це важко. І це люди, у яких ніхто не загинув в сім'ї, їх просто добиває ситуація і новини.
У мене особисто немає рецептів, як уникнути психічних блекаутів, я не можу сказати - подорожуйте, займайтеся йогою, глибоко дихайте, мастурбуйте, це не допоможе, напевно.
Я не можу закінчити війну, вбити всіх ворогів, розірвати Путіна, принести всім щастя. І ніхто з нас не може, ні президент, ні артилерист, ні енергетик.
Я справляюся тільки завдяки тому, що повністю позбавлений оптимізму, не чекаю перемоги, успіхів і трибуналу над Путіним. Щоб злізти з емоційних гойдалок, я думаю, що як і рік тому, на столі всі варіанти розвитку подій, аж до повної окупації України.
Жах війни може бути дуже довгим і ніхто не витримає, якщо буде тільки посипати голову попелом і стискати кулаки. Зрештою, війна йде за те, щоб Україна зберегла своє обличчя, довоєнний спосіб життя. Тому, напевно, наш сміх, наш гедонізм, довоєнні звички, злять ворога більше, ніж відкрита ненависть. І ще, допомагають утриматися в нормальному стані духу.
Не докоряти собі та іншим теж допомагає, ми на одній стороні фронту, хоча і різні.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред