Як розлучений диктатор-отруйник збирається захищати "традиційні цінності"

У підписаній Путіним Стратегії національної безпеки вказана головна загроза його режиму - культурна вестернізація. Як завжди, вкрадено у Совка. Пам'ятаєте: "Сьогодні ти граєш джаз, а завтра батьківщину продаси". Це якраз про загрозу культурної вестернізації для "національної безпеки" СРСР.

У стратегії багато звичайної смішної нісенітниці. Розлучений диктатор-отруйник, що відхрещується від своїх законних і позашлюбних дітей, палаців, офшорів і найманих вбивць "іхтамнетів", збирається захищати "традиційні цінності", до яких відносить "міцну сім'ю, пріоритет духовного над матеріальним, гуманізм, милосердя і справедливість".

А ось загроза системі описана правильно. Вестернізація дорівнює прогресу. Пріоритет індивідуальних інтересів, прав і свобод створює умови для подолання родоплемінної, деспотичної, клерикальної архаїки. Путінський режим вкрай реакційний. Для нього прогрес, вестернізація - смерті подібні.

При всій повазі до культури східних країн, саме захід став джерелом поширення у світі сучасних політичних і економічних інститутів. Всі реформи в Росії від петровських до горбачовських були спробою впровадити в країні західні інститути і технології. Головна проблема в тому, що ці спроби не були достатньо послідовними. Країні не вдалося повною мірою вестернізуватися.

Запозичивши західні технології та зовнішні атрибути, Петро 1 не провів справжньої вестернізації. Росія залишилася східною деспотією.

читайте такожНа восьмому році агресії РФ Путін вирішив "зміцнити братські зв'язки" з українцямиРезультати незакінченої культурної вестернізації Росії в 19 - початку 20 століття були повністю знищені за часів сталінської деспотії. Починаючи з хрущовських реформ, країна знову стала відкриватися світу, культурна вестернізація поступово відновилася.

Новою спробою руху до Європи стала перебудова. "Жити як на Заході" - це в той час була ідея-фікс радянських людей.

Єльцинська влада профанувала вестернізацію, замінивши її розпилом власності і персональним збагаченням. Скориставшись втомою і розчаруванням населення, Путін знову повернув історію назад, відновивши в Росії східну деспотію.

Однак культурна вестернізація не припинилася. Як і за часів Брежнєва, вона йде крім волі влади і в неї втягуються все ширші верстви населення: молодь, середній клас великих міст, інтелігенція.

Культурна вестернізація і путінський режим - несумісні. Вона - бомба уповільненої дії, яка рано чи пізно рознесе його на шматки, як, в минулому, СРСР. Що, втім, абсолютно не гарантує успіх подальших демократичних реформ.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред