Як Тищенко заборонив думати про рожевого слона

Сьогодні в Раді сталася перша бійка нового політсезону. Колишній "слуга народу" Гео Лерос з трибуни вирішив підняти вже вічну тему "вагнерівців" і наїхав особисто на президента Зеленського і главу його офісу Єрмака, обізвавши їх мафією. Близький до ОП нардеп Тищенко, довго не думаючи, вибіг до трибуни і досить грубо відтягнув Лероса від мікрофонів. Пізніше в кулуарах в коментарі журналістам Тищенко пояснив, що не проти критики президента, але не в такій формі. Каже, що президент, підкреслю - це "інституція державної влади".

читайте такожПерша бійка політсезону: Тищенко напав на Лероса через "наїзд" на ЗеленськогоЯсна річ, що таким чином Тищенко зробив лише гірше. Судячи з усього, зробив він це ненавмисно і просто піддавшись емоціям, а можливо - за старою звичкою робити красиві шоу. Адже посидь він мовчки в кріслі, виступ Лероса відгукнувся б луною в сесійній залі, і на цьому все б і закінчилося - як відбувається з 99% полум'яних промов у Раді. Але вийшло як з жартом "не думай про рожевого слона" - і Тищенко, намагаючись закрити рота колезі по парламенту, навпаки, зробив його заяві прекрасну піар-кампанію. Тепер кожен, хто зацікавиться цією бійкою, захоче докладніше дізнатися, що ж такого забороненого говорив цей Лерос.

Але важливо інше. Таке затикання рота опоненту не останньою людиною з президентської команди може сприйматися як вельми показовий сигнал, причому не перший. Але ж окремі випадки нерідко свідчать про системні проблеми, чи не так?

Команда президента, судячи з усього, готується до переобрання. Самого Зеленського не раз запитували, чи піде він на другий термін, і він жодного разу цього не заперечував. Відповідно, не дивно, що на Банковій можуть бути вельми чутливими до будь-якої критики - враховуючи, як легко в нашій країні можна з будь-якої події роздути цунамі, що зносить рейтинг будь-якого політика.

Але хіба в бік нинішнього президента було її мало? При цьому, свіжі рейтинги показують, що у Зеленського досі високий рівень підтримки. Якби найближчим часом відбулися вибори, то 31% проголосували б за нього. Другий по-старому з великим відривом Порошенко, тому підсумок другого туру був би зрозумілий. Кредит довіри у влади ще є, рейтинги високі - чому?

Може, справа в тому, що український виборець хай і потихеньку, але привчається оцінювати політиків за їхніми справами, а не за балаканиною? Адже попри побоювання з різних боків, Банкова так і не "капітулювала" перед Кремлем, дала бій Медведчуку, щось там будує; як-не-як, але балансує економіку...

Зрозуміло, що багато з обіцяного на виборах так і залишиться словами. Серед іншого - про "саджати будемо". Але при цьому, судячи з цифр, відносно дрібні "проколи" люди, схоже, владі поки прощають. Тому, може, замість роботи з критикою варто більше працювати над довгостроковими результатами? Працювати не на переобрання, а на майбутнє українців. Між цим же є чимала різниця, чи не так? А раптом люди саме це і оцінять?

Тим більше, що з критикою-то все-одно не сильно-то і виходить поки.

Тарас Сидоржевський, головний редактор glavred.info

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред