Наступний рік для України знову буде дуже важким.
Не лише з воєнної точки зору, але й у фінансових питаннях.
Ми всі побачили проєкт Державного бюджету на 2024 рік, в якому західні партнери фінансують практично всі цивільні витрати.
А за рахунок українських платників податків фінансуються сили оборони України.
З іншого боку, в світі набирають силу голоси про необхідність зменшення підтримки нашої країни.
Ми бачимо дискусії між американськими політиками, холодним душем стали підсумки виборів у Словаччині, де перемогла проросійська партія.
Саме тому українські урядовці та парламентарі мають вже зараз замислитися над організацією державних фінансів та фіскальної політики таким чином, щоб бізнес ефективно та добровільно сплачував податки, необхідні для стійкості держави.
Розглянемо на прикладі 2022 року, як формується наш бюджет
За оперативними даними Державної казначейської служби, у 2022 році до загального фонду державного бюджету надійшло 1491,1 млрд гривень.
Кінцеві споживачі та наймані працівники, тобто населення, сплатили у бюджет та позабюджетні фонди (транзитом, через посередництво бізнесу):
- податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів – 253,0 млрд грн;
- податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 213,9 млрд грн (зібрано 298,5 млрд, відшкодовано – 84,6 млрд грн);
- податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 148,4 млрд грн;
- акцизного податку – 78,9 млрд грн;
- ввізного та вивізного мита – 21,0 млрд гривень.
- Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у 2022 році становили 425,3 млрд гривень.
Сумарно - 1 140 млрд грн, 76% від сукупних надходжень.
Натомість бізнес напряму сплатив:
- податку на прибуток підприємств – 117,0 млрд грн;
- рентної плати за користування надрами – 81,0 млрд грн.
Сукупно 198 млрд грн, або 13%.
Сума запозичень становила 1,2 трлн грн, з них 400 млрд дав НБУ.
Де недоотримує бюджет
В усій цій калькуляції бюджетного процесу вражає цифра рентних доходів бюджету у розмірі 81 млрд грн, або трохи більше $2 млрд.
Навіть в умовах війни - це мізерна сума.
До речі, до війни вона була майже такою самою, хіба що доларовий еквівалент був більший.
При цьому в цей рядок доходів державного бюджету входить плата за ВСІ державні природні ресурси (залізна і марганцева руди, нафта, природний газ і газовий конденсат, титан, уран, плата за використання водних і лісових ресурсів, радіочастот).
Дохід середньої гірничої компанії десь у Швеції буде приблизно на такому ж рівні.
Короткий висновок
Потрібно шукати подібні "вузькі місця" та "розшивати" їх для збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Але це має бути не податковий терор, а взаємовигідна співпраця держави і бізнесу, за результатами якої перша отримає додаткові ресурси для наближення перемоги, а другі — комфортні умови ведення бізнесу, які дозволять масштабуватися, розвиватися та виходити на нові ринки.
І всі разом мають розуміти, що навіть за наявності тривалої підтримки з боку країн Заходу не можна стояти на місці.
Потрібно покращувати свої оборонні спроможності, зменшувати залежність від партнерів та збільшувати власну суб'єктність.
Лише так вдасться збудувати та відбудувати сильну Державу, основою якої буде потужна економіка з локальним бізнесом.
Хто такий Олексій Кущ?
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе у Києві, працює в Аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред