Російські пропагандистські майданчики масово намагаються виправдати удар по будівлі Кабінету міністрів тим, що це був удар українською ж ракетою ППО.
Сама абсурдність такого виправдання вражає - це ж треба, щоб українська зенітно-керована ракета настільки точно, збившись із курсу, влучила саме в кабінет прем'єр-міністра!
Насправді, в цій історії є кілька моментів, важливих для розуміння.
Найчастіше, між країнами, під час воєн і конфліктів, завжди прийняті негласні правила нанесення ударів, серед яких існує табу на усунення перших осіб держави, які можуть бути задіяні у врегулюванні конфлікту, або які легітимізують капітуляцію однієї зі сторін. Бувають випадки, коли це негласне табу ігнорують, але загалом ми бачимо, що з 2022 року Верховна Рада, Кабмін і Банкова стоять не зруйновані вщент, а загалом, відносно, неушкоджені.
Удар же цієї ночі це був офіційний вихід Росії з цього негласного табу і недвозначний натяк на те, що в разі продовження Україною політики ігнорування російських ультиматумів, зона ударів буде розширюватися. Крім усього іншого, це конвульсивна реакція на палаючі російські НПЗ. Свого роду погрози - досить бити по наших НПЗ, або ми продовжимо завдавати ударів по адміністративних будівлях у Києві.
Своєю чергою, ця погроза має бути в очах західних партнерів України, особливо США, в особі Дональда Трампа, нівельована тим, що це не російський був удар, а це українці самі себе обстріляли. Щоправда, чи довго зможуть підтримувати цей наратив, якщо удари по адмінбудівлях для них можуть виявитися найближчим часом єдиним примусом України до припинення нанесення ударів по НПЗ?
У свою чергу, я вже не вперше зустрічаю думку, що цей удар розв'язує нам руки в питаннях ударів у відповідь, навіть по Кремлю. Але не бачу в цьому абсолютно ніякого практичного сенсу. Не зруйнована Спаська вежа, а черговий НПЗ, що горить, з річним обігом нафто-продукції 6-7 млн тонн чинитиме тиск на Росію. Спаська вежа може спонтанно спалахнути наприкінці війни, напередодні нашої незаперечної перемоги і неминучої капітуляції РФ. А поки що у нас більш пріоритетні цілі з куди більшим ККД. І за конвульсіями РОВ це помітно.
Про персону: Олександр Коваленко
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
