Візит президента США Джозефа Байдена до Києва відбувся напередодні критично важливого періоду російсько-української війни. Значення цієї події складно переоцінити.
Перш за все, варто відзначити, у будь-якого візиту є публічна і непублічна частина. Що стосується публічної частини, то тут все на поверхні – було чітко зазначено, що підтримка України Заходом продовжиться, США не залишать Україну наодинці з її проблемами, а також виділять їй новий пакет військової допомоги на 500 мільйонів доларів.
Що стосується непублічної частини, то ми можемо тільки здогадуватися, про що говорив президент Зеленський із помічником Байдена з національної безпеки Джейком Салліваном, а також главою МВФ Крісталіною Георгієвою. Можна припустити, що, найімовірніше, з главою МВФ обговорювалася необхідність кадрових змін і питання післявоєнного відновлення України. Оскільки зрозуміло, ким буде фінансуватися відновлення нашої країни, Захід зацікавлений у продовженні реформ в Україні і зміні кадрової політики, щоб на ключових позиціях були зрозумілі та прогнозовані люди.
Візит Байдена наголосив, що план Путіна щодо України провалився, і ситуація для нього кардинально змінилася в гірший бік. Якщо рік тому ми бачили спорожніле американське посольство в Україні, то зараз до Києва абсолютно спокійно приїжджає президент США і гуляє містом, нехай і з дотриманням усіх заходів безпеки. Російські пропагандисти, звісно, будуть розповідати, що все це було узгоджено, проте це спроба зробити хорошу міну при поганій грі. З інформаційної точки зору, це величезний мінус Кремлю, як би на ток-шоу росіяни не розповідали, що білий пан приїжджав на підмандатну територію, в колонію, що Україна несамостійна – все це буде лише проявом слабкості та безсилля Росії в цій ситуації.
Візит Байдена – це чіткий сигнал про те, що підтримка України продовжиться, незважаючи на всі перипетії і загрози з боку Кремля.
За підсумками візиту Зеленський сказав, що результати цієї зустрічі будуть помітними на полі бою, і що ми можемо зробити так, щоб 2023-ий став роком перемоги. Очевидно, що Штати зацікавлені завершити війну цього року, адже 2024-ий – це рік виборів у США і Росії, а тягнути в рік виборів вантаж війни – це створювати собі додаткові політичні проблеми. Всі війни так чи інакше закінчуються за столом переговорів, і США налаштовані на те, щоб Україна вела їх із найбільш вигідних позицій.
Ще рік тому Байден підписав закон про ленд-ліз, але гучні заяви не були підкріплені настільки ж потужними діями США. Україні давали стільки зброї і техніки, щоб вона не програла, але не давали достатньо для того, щоб вона перемогла.
Слова Зеленського дають підставу розраховувати на отримання потрібного нам озброєння в потрібних обсягах, що дозволить нам перемогти на полі бою і звільнити окуповані території. Йдеться про бойову авіацію (Резніков уже заявив, що питання вирішено), далекобійні ракети оперативно-тактичного рівня (ATACMS), бронетехніку, артилерію та боєприпаси.
Загалом, якщо судити по тому, як складаються події, ймовірність того, що в 2023 році активні бойові дії будуть завершені, досить висока. Шанси України домогтися успіху на полі бою зростають, якщо обіцянки про збільшення військової допомоги будуть виконані.
При цьому не думаю, що в Україні знайдеться політик, який наважиться заморозити війну з урахуванням тих територіальних реалій, про які говорять кремлівські діячі, адже це буде самогубством, бо українське суспільство налаштоване домогтися повернення під контроль України всіх окупованих територій.
Однак не варто очікувати, що цей візит Байдена і сигнали, які отримав Путін, скорегують дії Росії в бік більшого конструктиву. Якби Путін керувався не параноїдальними ідеями, а тверезою оцінкою ситуації, він би від самого початку, рік тому, не зважився на військову авантюру. Адже Путіна попереджали, що це безумство, що це закінчиться бійнею і не принесе того, чого він хоче. Так і сталося.
Тільки військова поразка здатна змусити Путіна зробити крок назад. Поки що ніякого конструктиву в позиції Кремля чекати не варто.
Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред