Зараз частенько чую такий аргумент. Ми програємо, бо добровольці закінчуються, а насильно мобілізовані не хотять воювати.
Насправді, на мою думку, проблема значно глибше. Проблема в демотиваціі суспільства.
Тому що завдяки інтервʼю військових люди з перших днів почали дізнаватись:
Що деякі командири відносяться до військових як до статистів. Про непідготовлені лінії оборони. Про дефіцит зброї і масову перевагу ворога в зброї. Що влада тільки бреше і нічого не робить для вирішення проблеми. Що після поранення тебе виводять поза штат. Що довести втрату кінцівки буває неможливо.
В той же час, вся інша частина країни навіть не думає про війну, а продовжує жити мирним життям. При цьому нічого не роблячи щоб забезпечити та полегшити життя військовим, хоча саме для цього є тил під час війни.
І зараз завдяки деяким ініціативам, війна перетворюється на справу для тих кому не пощастило мати гроші. Знайомства. Бронь.
Ви думаєте все це буде мотивувати майбутнього бійця віддавати своє життя чи навіть просто жертвувати своїм здоровʼям?
От ви серйозно в це вірите????
І допоки в суспільстві буде панувати поточний стан речей, то підвищити мотивацію буде дуже складно.
Хто такий Павло Вернівський?
Павло Вернівський - економіст, аналітик. Експерт Інституту ім. Олександра Поля. Спеціалізується на макроекономіці, історії економіки.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
