Подумалось, що величезна помилка різного штибу аналітиків, політологів, експертів - перебільшувати тактичний момент якоїсь політичної події чи персони в ній.
Проходить якийсь час і минулі знаки та сенси зникають, залишається "гола історія" та "сухий залишок".
Для прикладу, Арестович. На початку року впевнено крокує до побудови привабливого персонального бренду через військову експертність, життєву психологію, просування іміджу в жіночій аудиторії.
Багато хто говорить про значні можливості Арестовича для політичного старту, наявність електоральної ніши (російськомовні патріоти України). Рівень довіри складає 62%. Почали приглядуватись люди із ресурсом.
А потім влітку "включається" політичний треш на розділення: мовні батли, критика Заходу, допустимість територіального компромісу з Росією, випади проти Зеленського тощо. І понеслась шалена мінусовка.
Можна допустити, що Арестович (чи Офіс Президента, який продовжував стояти за ним) вирішив кристалізувати та сцементувати аудиторію таким чином, бо восени почалась політична гарячка та передвиборча метушня. Багато хто фальстартанув.
Однак ця різка електоральна сегментація на полі "екс-Зе" призвела до появи великого антирейтингу. В грудні рівень довіри сягав лише 11%, а рівень недовіри - 78% (більше ніж у Тимошенко і Бойко навіть). І це лише за пару місяців.
Складно сказати що це було? Можливо розрахунок на те, що у майбутньому в умовах втоми від війни та страху від мобілізації до скороченого та "порізаного" ядра Арестовича будуть тулитись нові групи прихильників, але ж для цього потрібна системна польова робота та яскрава лідерська позиція, яку блогінгом навряд чи вдастся сфокусувати чи збити в ефективну робочу конструкцію на рівні всієї країни.
Звісно, якщо не допоможе Офіс Президента, втянувши Арестовича в якийсь штучний політичний конфлікт національного рівня.
Поки це все здається на звичайну політичну авантюру про всяк випадок з метою проміжного рефлексивного управління певною частиною електорату, що осиротів після заборони ОПЗЖ чи відпав від Зеленського. Відкритим залишається питання чи є такі, хто готовий вкластись в Арестовича грошима.
Хто такий Олег Постернак
Постернак Олег Олександрович (народився 19 вересня 1983 р., с. Залужжя, Теплицький район, Вінницька область) — політтехнолог, політичний консультант, член Асоціації професійних політичних консультантів України, кандидат історичних наук. Провів 16 виборчих кампаній в якості керівника кампанії кандидатів в народні депутати в мажоритарних округах, кандидатів на міські голови, кандидатів у депутати обласних та районних рад.
Автор блогів і публіцистичних матеріалів з виборчого права, політичних технологій, електоральної психології у багатьох українських виданнях.
Коментує політичну ситуацію на українських інформаційних телеканалах, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
