Мирний план для України як проект Глобального Півдня.
Чи можливий такий варіант? Давайте розглянено гіпотетичну версію.
Отже, наразі, в нашому внутрішньому дискурсі присутні лише два варіанти.
Перший - тотальний розгром РФ.
Військова перемога, вихід на кордони 1991 року, репарації, дезінтеграція Росії.
Як підваріант - все те саме, але без останнього пункту.
В цьому підваріанті, ризик нової війни зберігається: російське суспільство охоплює ресентимент, як німецьке у 20-х роках минулого століття.
Що в історичному контексті народжує ресентимент, ми всі прекрасно розумієм.
Питання безпеки в данному контексті можна вирішити гарантіями безпеки від наших союзників (на перехідному етапі) та потім - членством у НАТО (5 стаття, ядерна парасолька).
Ймовірність цього сценарію не аналізую, тут лише констатація.
У частини суспільства існує переконання у можливості "заморозки" конфлікту шляхом підписання угоди про перемир'я чи без письмових домовленостей - по факту.
У всіх цих варіантів є одне слабке місце - загроза нової війни і невирішеність ключової тези - чи буде Захід готовий напряму воювати за Україну з Росією у майбутньому.
Але існує і третій варіант, який у нас поки не розглядався.
Одними з гарантів миру можуть стати країни Глобального Півдня, які зараз активно формують свою геополітичну суб'єктність та формують проактивну міжнародну політику.
В останні роки, Глобальний Південь успішно долає дефіцит суб'єктності і позбавляється ментальних травм колоніального минулого, долаючи також і неоколоніальні пастки.
Країни Глобального Півдня зацікавлені в завершенні війни, адже потерпають від її наслідків:
зростання цін на продовольство, глобальна інфляція, обмеження постачання з України аграрної сировини, високий рівень невизначеності на світовому ринку палива внаслідок санкцій по відношенню до російської нафти та газу.
Коаліція країн Глобального Півдня у якості гарантів миру могла б підписати з РФ угоду про припинення військових дій, адже ні Україна, ані Захід таку угоди підписувати не стануть.
Потім - резолюція Ради Безпеки ООН та введення в зону конфлікту миротворчої місії ООН.
Коаліція Глобального Півдня (мир-система Валлерстайна), таким чином, здійснила би свою геополітичну "ініціацію".
Хто міг би сформувати сили "блакитних шоломів) ООН?
З точки зору, на кого найбільше зважає РФ - це Китай.
Але "зацікавлений нейтралітет" Китаю, робить такий варіант неможливим - він занадто багато видав росіянам геополітичних "авансів".
Тому, ключовим ядром формування миротворчих сил ООН могла стати Індія, яка має необхідні технічні ресурси.
Також в такі сили могли ввійти:
Бразилія - як найбільша країна Південної Америки.
Мексика - як найбільша країна іспаномовної Латинської Америки.
ПАР - як найбільш розвинута країна Африки.
Єгипет - ключова країна Північної Африки.
Саудівська Аравія - як центральна країна арабського глобального кластеру.
Індонезія - як одна з ключових країн Тихоокеанського регіону.
Вказана коаліція Глобального Півдня могла б успішно здійснювати геополітичний тиск на РФ з метою контролю мирного процесу.
По суті, для Глобального Півдня, а особливо для Індії, це могло стати першим колективним геополітичним проектом 21 століття.
Звичайно, це лише гіпотетична версія, один із конструктів мирного процесу.
Але такі варіанти варто проговорювати.
Хто такий Олексій Кущ?
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе у Києві, працює в Аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред