Давайте в історії про МСЕК я все ж зроблю один важливий акцент. Можливо - ключовий. Вскриття цього гнійника - це позитивна історія.
Система МСЕК багато років експлуатувала людей з інвалідністю чи продавала послуги "інвалідність для виплат", "інвалідність щоб аліменти не платити" чи - коли прийшла війна - "інвалідність, щоб не служити".
Це не "біда, яка сталася сьогодні". Це біда, яка існувала десятиліттями і на яку всім було в цілому начхати. При жодному голові МОЗ, премʼєр-міністрі і президенті в тему людей з інвалідністю заглядати було не дуже охоче, десь через корупційну ренту звідти, десь просто бо начхати і не електорально.
Знадобився грандіозний скандал, щоб туди в принципі хтось подивився. Звісно, зараз будуть генеруватися пропозиції і навіть кроки до простих рішень. Але потім все одно доведеться повернутися до системного реформування.
Та без скандалу всім і далі було б начхати. Деякі, навіть дуже освічені і поінформовані люди, саме через цей кейс взагалі почули про МСЕК. От тепер хочуть змін. Добре. Це перший крок до змін.
Насправді, так працює практично з усіма галузями. На жаль. Без війни ми б так і не зрозуміли нащо армія. Без КОВІД - медицина. Без потреби у зброї - наука і інженери. Наше суспільство у багатьох параметрах дуже інфантильне.
Як і еліти. Я ще добре памʼятаю, як класик з попереднього парламенту питався "нащо нам фінансувати науку, бо вона нічого не дає". Але наче зарез таких тупих питань поменше. Те саме з питанням нащо нам нормальна система соціального забезпечення. Те само багато з чим.
Попереду ще багато вскритих гнійників: схеми і мутки на протезуванні (досі існують, на жаль), не верифіковані пенсії, сотні і тисячі лівих комунальних і державних підприємств, на яких наживаються на місцях і в центрі, і ще дуже багато спадщини, часто ще радянської. І це все, звісно, під час війни загострилося.
Подолання цієї інфантильності через необхідність спостерігати як гній витікає - це нормально. Це етап будівництва суспільства і держави. Але це дуже болюче. Власне, ми переконуємося в цьому в прямому ефірі. Та те, що цей процес іде - це добре. Бо перемоготи можна проблему, яку ти хоча б помітив.
Хто такий Юрій Богданов
Юрій Богданов - блогер, аналітик, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики. Колишній радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У 2010 закінчив Київський національний економічний університет.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
