Візит заступника держсекретаря США Вікторії Нуланд до Києва став ще одним маркером серйозності ситуації, що виникла навколо можливої відставки Валерія Залужного. Тепер, судячи з усього, і неминучої. Бо ситуація виниклого вакууму між політичним і військовим керівництвом апріорі не може вважатися нормальною. Напевно, це розуміють і у Вашингтоні, і в європейських столицях. Ніхто не применшує заслуг Валерія Залужного в тому, що 2022 року Україна вистояла, він постать, яка залишиться в майбутніх підручниках історії. Однак факт те, що стратегії та підходи ефективні у 2022, у 2023 вже не працювали. 2023 рік був роком відверто невдалих дій. І в цьому контексті є ціла низка абсолютно справедливих запитань до головкому.
Це стосується насамперед кадрової політики і цілої низки рішень, коли з мільйонної української армії безпосередньо беруть участь у бойових діях близько 150 тисяч особового складу. Коли одні бригади сточуються до "нуля", перебувають на передовій два роки без ротації, а деякі військові з'єднання залишаються в тилу.
Вище військове командування буквально визнало - чіткого і реалістичного плану подальших дій на сьогодні не існує. Це було озвучено в міжнародних ЗМІ та зустрічах із представниками командування НАТО.
Запит про надання 17 мільйонів снарядів і 400 мільярдів доларів для продовження війни шокував натовських генералів. Такої кількості снарядів наразі немає сукупно на всіх складах НАТО. 400 мільярдів доларів - непідйомна сума для наших партнерів.
Гірше інше.
Будь-які розмови й обговорення, що відбуваються на найвищому державному рівні, за замовчуванням - державна таємниця. Це непублічні речі, які не можуть виноситися на публіку, коли за 15 хвилин після розмови з Президентом у Генштабі відбувається "злив", то люди, які пішли на цей крок, люди, щонайменше, не зважають ні на те, який вигляд матиме Україна в очах союзників, ні на те, як це вплине на обороноздатність країни.
Нинішня ситуація безпосередньо відповідає інтересам Росії, якій вигідне внутрішнє протистояння в Україні. Катастрофою буде не відставка Залужного, а розпочата завчасно гонитва за гетьманською булавою. Чим це може обернутися ми добре знаємо з підручників історії.
Хто такий Андрій Золотарьов
Андрі́й Володи́мирович Золотарьо́в (нар. 15 травня 1965, Дніпропетровськ) — український політолог, керівник центру "Третій сектор". Політконсультант Олександра Рябченка (1994), Володимира Литвина (1994), Юлії Тимошенко (1996-97), повідомляє Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
