Казахстан може розвалити ОПЕК+ вже у 2025 році.
Bloomberg розібрав, як Казахстан може наламати план ОПЕК+ тримати ціни на нафту.
У 2025 році нафтовий картель ОПЕК+ зіткнеться не лише з глобальними викликами, такими як слабкий попит на нафту чи повернення Дональда Трампа до Білого дому з його гаслом "бури, крихітко, бури". Цього разу проблема прийде зсередини: Казахстан, один із давніх членів ОПЕК+, готовий вступити у боротьбу за свої інтереси.
Чому саме Казахстан? Казахстан приєднався до ОПЕК+ у 2016 році і з того часу не раз демонстрував, що дотримання квот — не його найсильніша сторона. У 2025 році ситуація може загостритися до краю. Все через завершення масштабного проекту на Тенгізькому родовищі, яке розроблялося майже десятиліття.
Цей проект обійшовся країні в $45 млрд і має збільшити видобуток нафти на 260 тис. барелів на день, що становить чверть усього очікуваного глобального приросту попиту наступного року. Уряд Казахстану давно розраховував, що до запуску нових потужностей ОПЕК+ перегляне квоти, але все виявилося не так просто.
Чому ОПЕК+ тягне час? На тлі падіння цін на нафту до $75 за барель картель вирішив відкласти заплановане підвищення квот. Щомісячне збільшення, яке мало початися у вересні 2024 року, переносили вже кілька разів. А тепер є висока ймовірність, що навіть у 2025 році Казахстан не отримає бажаних послаблень.
ОПЕК+ добре розуміє, що дозвіл Казахстану на збільшення видобутку може призвести до лавиноподібного ефекту: інші члени картелю теж захочуть змінити свої квоти. Наприклад, схожі конфлікти вже виникали з ОАЕ у 2021 році та Анголою у 2023 році, коли остання зрештою вийшла з групи.
Що робитиме Казахстан? Казахстан стоїть перед непростим вибором. Щоб виконати зобов’язання перед ОПЕК+, країна може скоротити видобуток на інших родовищах, які мають вищу собівартість. Наприклад, державна компанія "КазМунайГаз" вже знижувала видобуток на менш прибуткових родовищах, аби зберегти баланс. Проте це рішення не вигідне для країни, яка вкладала величезні кошти в модернізацію нафтового сектору.
Інший варіант — піти шляхом порушення квот. Казахстан вже вдавався до цього раніше, що викликало напружені переговори з ОПЕК+ у серпні 2024 року. Ігнорування обмежень може спровокувати ще більше невдоволення картелю, але для Астани це може бути єдиним виходом.
Наслідки для ринку. Ситуація з Казахстаном може вплинути не лише на внутрішню динаміку ОПЕК+, але й на світовий ринок нафти. Якщо Казахстан і картель не досягнуть згоди, це створить додаткову невизначеність на ринку, яка і так перебуває під тиском через геополітичні конфлікти та низькі ціни. Казахстан може наслідувати приклад Анголи, яка вийшла з картелю через суперечки щодо квот.
Що далі? Для ОПЕК+ — це ще одна перевірка єдності, яка може мати довготривалі наслідки для всієї організації. Адже кожна нова тріщина в структурі картелю лише посилює сумніви у його здатності зберігати контроль над світовим нафтовим ринком.
Ми тут вболіваємо за найскоріший крах ОПЕК+, ОПЕК і оцього всього. І бажаємо всіх можливих успіхів і Казахстану, і Дональду Трампу у тому, щоб нафти стало на ринку максимально багато.
Хто такий Юрій Богданов
Юрій Богданов - блогер, аналітик, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики. Колишній радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У 2010 закінчив Київський національний економічний університет.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
