26 квітня глава Китаю Сі Цзіньпін зателефонував президенту України Володимиру Зеленському. Цей дзвінок був необхідним, у першу чергу, Китаю, адже саме вони заявили, що хочуть бути миротворцями. Тому що судячи з подій, які сталися після візиту Сі Цзіньпіна до Москви, вони взагалі опинилися у незручному становищі. Путін виявився несамовитим, бо з ним ні про що реально домовитися не вдалося. Ознакою цього є ядерний шантаж, який почав Путін, і це не влаштовує Китай.
Добре, що за результатами цієї розмови Київ відправив посла до Китаю, якого в нас там не було протягом чотирьох років. Але тут є цікава деталь – Сі Цзіньпін почав нагадувати про ядерну війну. Якщо подивитися офіційний прес-реліз, то Китай, напевно, щось переплутав, адже до чого ядерна війна до України? Он, звертайтеся до РФ та інших, тим паче, що Китай теж є нашим гарантом згідно Будапештського меморандуму. І тому тепер Китай намагається перед контрнаступом ЗСУ якось зафіксувати позиції, адже контрнаступ повністю перегортатиме порядок денний. Після виходу України на берег Азовського моря, всередині Росії можуть розпочатися некеровані для Китаю процеси обвалу путінської вертикалі. Та й взагалі постане питання, чи зможе Путін втримати владу, а Китаю нецікава нестабільність.
Звісно, Китай хотів би "бойової нічиї" – зафіксувати території, вести нескінченні розмови ні про що років зі 150, але щоб влада в Росії залишалася стабільною. Включно з Путіним, який влаштовує Китай, адже той здає їм інтереси Росії.
Більше того, Китай зацікавлений зафіксувати себе як другу альтернативу в світі. Вони теж хочуть бути посередниками у мирних переговорах з РФ, але з досить дивною позицією, тобто не вимагати покарання агресора і звільнити території України.
Крім того, їм хочеться показати, що вони краще за американців можуть розрулити будь-який конфлікт, але поки що у них це погано виходить. Тому що вони самі вже перебувають у дихотомії у зовнішній політиці, бо завжди підтримували статут ООН, суверенітет та цілісність країн. А це передбачає, що агресор має бути покараний.
Загалом позиції України та Китаю співпадають у трьох пунктах. По-перше, їм потрібен аграрний експорт, бо їм потрібно годувати власне населення. По-друге, вони хочуть брати участь у відбудові України, і, по-третє, Китай не хотів би порушення логістичних поставок у світі. У всьому іншому наші позиції точно відрізняються.
І те, що з Китаю надіслали спецпредставника по Україні, який працював з Радянським Союзом та Росією ще з кінця 1980-х, дає уявлення про те, з якими пропозиціями прийдуть китайці. Звісно, їх можна послухати, похитати головою, але в нас є мирний план Зеленського, проголосований в ООН, тож виконуйте його згідно статуту ООН. Бо без конкретних розмов про те, хто винен у війні в Україні, і чому Росія має прибратися з території України, Китай можна буде напоїти чаєм і відправити назад. Адже навіть Туреччина, що претендує на миротворчість, принаймні закликає і до виведення російських військ з території РФ, і до припинення війни.
Тим паче, що нещодавня заява посла Китаю у Франції щодо сумніву у суверенітеті пострадянських країн навряд чи була випадковістю. Бо перебуваючи у ядерній державі людина точно знала, що саме вона говорила. Це була пробна куля, щоб заявити про своє ставлення до всього.
Але тут питання у тому, кому Китай зробив гірше, бо фактично цим вони зробили постріл собі в ногу. Адже фактично Китай цією заявою посла продемонстрував своє бажання торпедувати світову систему міжнародних відносин, бо тепер вони визначатимуть, хто є країною, а хто ні. Тож і Японія, Південна Корея та Філіппіни переконалися, що зробили правильний вибір, коли почали формувати аналогічний НАТО союз зі США в Азії.
В ціломц добре, що цей контакт між Китаєм та Україною є, але навряд чи він чимось завершиться, бо Китай досі не хоче називати речі своїми іменами. Тобто це жодним чином не прискорить темпи завершення війни, адже Китай, як і будь-яка інша країна, хоче витиснути з війни Росії проти України власний інтерес. Але я дуже сумніваюся, що це у них вийде з тими підходами, які вони пропонують.
Тарас Загородній, економічний і політичний експерт, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
