Північна Корея відправить у Росію для участі у війні проти України своїх військовослужбовців. Причому йдеться про 25 тисяч північних корейців. Коли говорять про те, що це здебільшого будуть будівельники та інші "комбайнери", найімовірніше, це легендування.
25 тисяч – це серйозне угруповання військ, враховуючи, що в Курській області залишається до 11 тисяч північних корейців. Тобто загальна чисельність військ КНДР, які братимуть участь у війні проти України, вже становитиме більше 30 тисяч.
Перекидаючи таке угруповання військ КНДР на Курщину, Росія вирішуватиме декілька питань одночасно.
Перше – це вивільнення оперативних резервів із числа оперативно-тактичних угруповань Суджа і Бєлгород, які наразі завдяки діям Сил оборони України в Тьоткінському та Глушковському районах Курської області фактично заблоковані. І заблоковано там щонайменше 50 тисяч російських військових. Вояки КНДР фактично займуть місце росіян у Курській області і, таким чином, дозволять російському командуванню перекинути на лінію бойового зіткнення в Сумську і Харківську області додаткові підрозділи.
Наразі росіяни не мають тактичних успіхів ні на Сумщині, ні на Харківщині. Ідея Путіна про створення "буферної зони" провалилася: за задумом російського диктатора, глибина просування російських військ у Сумській і Харківській областях мала би становити 10-20 км, але їм вдалося просунутися щонайбільше на 6 км.
Друге – війська КНДР будуть брати безпосередню участь у бойових діях на Курщині проти підрозділів Сил оборони України. Зараз ми контролюємо на Курщині близько 90 кв км, і це Глушковський і Тьоткінський райони. Причому в Тьоткінському районі є загроза оперативного оточення російського угруповання – 56-го парашутно-десантного полку, і це визнають навіть самі росіяни.
Слід зазначити, що підрозділи північнокорейських солдатів досить боєздатні. До того ж це підрозділи штурмового корпусу – еліта військ КНДР, що має бойовий досвід. Попри те, що нам намагаються розповісти, що армія КНДР зразка 50-х років, це не так. Спецпідрозділи армії КНДР брали участь у локальних конфліктах за межами КНДР: на Африканському континенті та в країнах Близького Сходу. До речі, ті самі тунелі ХАМАС і Хезболли були збудовані інженерами КНДР.
До того ж військовослужбовці КНДР мотивовані і дуже ідейні. Крім того, вони чудово розуміють, що невиконання наказів може каратися кримінальним переслідуванням родин, які залишилися на території КНДР.
Скоріше за все, північнокорейські військовослужбовці будуть виконувати завдання автономно, тобто незалежно від російських підрозділів. Вони вже пройшли випробування в Курській області, зокрема в боях поблизу Плехового, коли їх у пішому порядку кинули на наші позиції без вогневого прикриття. Тобто вони чудово розуміють тактику ведення бою з урахуванням специфіки російсько-української війни.
Ще раз наголошую, близько 11 тисяч північних корейців залишаються в Курській області, і вони будуть ділитися бойовим досвідом зі своїми колегами. Цей контингент уже має бойовий досвід і орієнтується на місцевості, тобто чітко розуміє театр бойових дій. Відтак, відпадає і мовний бар'єр, і потреба у взаємодії з підрозділами російських військ. Тобто війська КНДР посилюють присутність з урахуванням попередніх помилок. Принаймні я так розумію, їх будуть використовувати виключно автономно, і це може створити досить серйозні проблеми.
Росія обмежена в моменті використання підрозділів армії КНДР виключно територією РФ. Всі намагання Москви масштабувати участь військ КНДР безпосередньо на території України, якщо це нові території, відповідно до указу російського диктатора і конституції РФ. Ця ситуація не знайде розуміння ні в США, ні в інших провідних країнах світу. Можливі наслідки, але передусім не для КНДР, яка і так під економічним тиском, а для Російської Федерації. Росіяни це прекрасно розуміють і бояться наслідків.
Таким чином, йдеться про значну кількість військовослужбовців КНДР. Завдання, які будуть виконуватися: вивільнення оперативних резервів, видавлювання підрозділів Сил оборони України, а також відпрацювання бойового злагодження військ КНДР в умовах реальних бойових дій.
Чому Росія змушена просити допомоги людьми в КНДР? Проблема і тому, що "м’яса" багато, а бойових підрозділів мало. Вони ж в основному воюють у якості штурмовиків. Морські піхотинці, десантники і спецназ – найбільш підготовлені елітні підрозділи. Але у них не той функціонал. Тобто морська піхота – це захоплення плацдармів до отримання основних сил. Тож це одиничний товар, а їх використовують як мікроскоп для забивання цвяхів. Якщо вже дійшло до того, що Росія кидає в бій спецпризначенців Росгвардії, то це свідчить про загальний брак боєздатних підрозділів. Так, наприклад, нещодавно РФ під Торецьк перекинула антитерористичні підрозділи, це нонсенс.
Подивіться, хто зараз на Курщині та Сумщині? 44 корпус Ленінградського воєнного округу, тобто з тилових районів. А Ленінградська область – це кордон із країнами НАТО. Балтійські країни волають про посилення російської присутності, а росіяни, навпаки, перекидають із цих районів війська безпосередньо в зону бойових дій. Тож боєздатних підрозділів у Росії замало.
Натомість солдати КНДР навчені, мотивовані, а головне – їм не треба платити. Якщо одноразові премії росіян на момент укладення контракту становлять до 6 мільйонів. Саме тому і грошей у бюджеті не так уже й багато. Так, наприклад, у Башкирії разові виплатити становлять 1,5 мільйони. Все це серйозний сигнал про те, що з грошима вже великі проблеми. А з КНДР Росія може розрахуватися нафтою та військовими технологіями. Уявіть собі 30 тисяч солдатів, яким не треба платити – це серйозні гроші, тож економія для бюджету. А тут ще мотивовані та підготовлені вояки, які не ставлять зайвих питань. А головне – їхня загибель не викличе соціальної напруги в РФ. Адже коли приходить цинковий гроб, то перші думки не про білу "Ладу", а постає питання – "а на холєру нам та війна?". Тож жодних політичних наслідків для Путіна.
Ба більше, враховуючи, що чисельність армії КНДР – 1 мільйон, і це тільки сухопутних військ. Уявіть собі скільки резерву можна перекидати.
Північні корейці потрібні Росії, щоб у липні-серпні продовжувати її наступ, а лінія фронту вже збільшена на 200 км. Росіяни тиснуть, і, на жаль, мають певні тактичні успіхи.
В рамках цього наступу росіяни намагатимуться досягнути виходу на адміністративні кордони Дніпропетровської області (Новопавлівський і Покровський напрямки) з метою військово-політичного тиску на наше керівництво під час перемовин щодо можливості масштабування театру бойових дій за рахунок Дніпропетровської області.
Противник буде вирішувати два питання:
- по-перше, встановлення контролю над територією Донецької області, яка і досі під контролем ЗСУ, та спроба масштабування театру бойових дій за рахунок Дніпропетровської області;
- по-друге, і це головне завдання ворога – встановити контроль над локаціями: Покровськ, Костянтинівка, траса Бахмут-Костянтинівка, а також Торецьк. Росія точно спробує за літній період взяти Костянтинівку.
Я скептично оцінюю можливість росіян досягнути цілей нинішнього наступу. Адже йдеться про великі промислові міста, а оскільки там були підготовлені інженерні споруди, то "цей дощ надовго".
Дмитро Снєгирьов, військовий аналітик, співголова громадської ініціативи "Права справа", спеціально для Главреда
Хто такий Дмитро Снєгирьов
Дмитро Снєгирьов (11 жовтня 1971, Луганськ) – експерт з військових питань, блогер. Історик та юрист. Співголова громадської ініціативи "Права справа". Виступає на радіо, телебаченні та Інтернет-ресурсах у якості експерта з військової та політичної тематики.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
