Коли чекати бунту в Росії

Бунт в Росії можуть підняти люди, які розраховують, що якщо вони принесуть владу Путіна на блюдечку, то отримають поблажливість. Я кажу про номенклатуру з доступом до певних важелів влади. Бажано, щоб була близькість до силових ресурсів, але це не обов'язково.

Це може бути і будь-який губернатор. Уявімо собі наступну картину: влада слабка і якийсь губернатор саботує рішення Путіна, внаслідок чого Путін намагається відправити війська для того, щоб його втихомирити. І раптом з'ясується, що війська не хочуть йти проти власного народу і не виконають наказ. Це приклад, подібних сюжетів може бути з десяток.

Рекомендуємо:

Частину "пригожинців" Кремль відправить до Африки - британська розвідка

Що стосується того, коли відбудеться бунт, я б назвав стовідсотковий варіант, про який сказав Каспаров на засіданні НАТО – прапор України над Севастополем. Це означатиме, що Путін слабкий, і його можна не боятися. Путін сам асоціював себе з Кримом і надав йому сакральний статус і тому момент стане вирішальним.

Крім того, можуть бути й інші причини для бунту. Наприклад, поява загороджувальних загонів, які будуть заважати регулярним військам відступати з Криму.

Я вважаю, що події відбудуться на початку вересня. Сигнал про те, що час валити, стосується, в першу чергу, людей, які сидять у Раді Федерації і Держдумі. Можливо, вони нічого і не вирішують, але формально ухвалюють всі людожерські закони. Їм треба рятуватися. У вересні буде осіння сесія обох палат парламенту, і тоді має все відбутися.

Для початку має відбутися падіння режиму. У Росії склалася негативна економічна ситуація і все це навантаження з федерального центру перерозподілено на регіони. Губернаторам стало важко.

І хто б не прийшов у Кремль, він буде слабкішим за Путіна. Припустимо, відбувається наступне: центральна влада без Путіна ослаблена, нема чого боятися. Можна зібрати свій умовний Курултай, відокремитися і вийти з-під санкцій. Наприклад, на нафту у Казані, яка зараз під санкціями, будуть вибудовуватися черги.

Деструктивні процеси у Росії почнуться тільки після ослаблення федерального центру. Шанси на федералізацію або конфедералізацію, про що говорять Михайло Ходорковський або Олексій Навальний, невисокі. У момент кризи при владі будуть люди з іншим світоглядом – вони спробують утримати панування Москви, але їм не вдасться це зробити.

Рано чи пізно все це розвалиться, проте говорити про це швидше передчасно. Однак після того як Кремль втратить сили, процес звільнення регіонів від влади Москви стане незворотнім. Події матимуть позитивний характер.

Марат Гельман, спеціально для головного редактора.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред