Кінець світу - це тільки початок: Андрусів зробив невтішний прогноз щодо США

Сьогодні світова геополітика проходить через точку неповернення, де звичні альянси та економічні моделі втрачають свою дієвість. Питання майбутнього американського лідерства та ймовірного ізоляціонізму США стає ключовим викликом для колективної безпеки, зокрема і для України. Політолог та громадський діяч Віктор Андрусів аналізує глибинні причини зміни стратегії Вашингтона, спираючись на дослідження Пітера Зейхана. Автор доводить, що феномен трампізму — це не випадковість, а закономірний наслідок самодостатності США та їхньої втоми від ролі "глобального донора". Докладніше про те, чому епоха класичної глобалізації добігла кінця — у матеріалі.

Я постійно пишу, що Трамп - це лише симптом, а насправді ми маємо справу з чимось більшим. Зараз я все більше схиляюсь до думки, що Трамп є певним "криголамом" для нової ідеології США, а за ним вже прийде нова система і нові політики. Книга Зейхана - це систематизований доказ цього. Якісь уривки про ізоляціоністські настрої нам іноді зустрічаються. Але щоб от-так системно доказово пояснити, чому американці хочуть відсторонитись від світу - я зустрічаю в перше.

Отже, Зейхан каже, що сучасна епоха не була американською, а була епохою американської жертви. Справжня епоха розквіту і піднесення США розпочнеться в 20-ті-30-ті ХХІ століття. Після Другої Світової США взяли на себе тягар глобальної безпеки, і, фактично, принесли себе в жертву. Наслідком глобалізації був колосальний ріст кругом, крім США. Останні 50 років середньорічний ріст ВВП США коливався 2-3 %, тоді як тільки Китай ріс 7-8% в рік. Щоб підтримувати такі масштаби глобального росту США мусили стимулювати внутрішнє споживання, що і спричинило колосальний внутрішній борг, який сьогодні складає 34 трлн дол. Проблема в тому, що цей борг фактично подвоївся за 10 років, а за ще 10 складе вже біля 50 трлн дол. Відсотки на обслуговування такого боргу будуть складати вже 30% бюджету.

Однак, борг не є ключовою причиною чому США хочуть піти з глобального порядку. На думку Зейхана, головна причина в тому, що США найсамодостатніша країна в світі, і на тлі загальної тенденції вони неймовірно виграють в майбутньому. Перший параметр - демографія. Тут все гаразд, у 2045 році в них буде мінімум 2 працюючих на одного пенсіонера. У них не бракує робочої сили, і вони мають одні з найвищих доходів в світі. Тому вони продовжать залишатись найбільшим споживчим ринком. Друге - енергетика. США займають перше місце в світі по видобутку нафти і газу. Також в них дуже великі перспективи використання зеленої енергетики. Це означає, що вони можуть бути країною з найнижчою ціною на енергію, що відповідно робить їх неймовірно привабливими для виробництва. Третє, в них колосальні запаси природних ресурсів, а якщо додати Канаду, і, сюрприз, Гренландію - то їм нічого особливо і не треба буде возити, а отже і нести ризики за безпеку морських перевезень.

Нарешті четверте, і оце прям взагалі дуже несподівано - США виграють від зміни клімату. Радикальна позиція по цьому трампістів завжди мене дивувала, вони то взагалі заперечували зміну клімату, то вимагали припинити будь-які дії в цьому напрямі. Виявляється, і Зейхан це дуже науково показує, зміна клімату діє по різному на різні регіони. Так, якщо за кілька десятків років є ризик, що Австралія згорить в пожежах, то США навпаки почнуть активно вирощувати сою і інші культури, які там не можуть масштабно рости сьогодні.

Як ви можете зрозуміти тепер - ця ідеологія, про самодостатність США та те, що їх ошукали в глобалізації живе і набирає обертів серед американців. Трамп всього лише перший, хто вирішив на ній виїхати публічно. На цьому тлі, у мене викликає щиру посмішку віра великої кількості людей, особливо європейців в те, що головне пережити Трампа. Ні. Поїзд глобалізації вже пішов. І смішні європейці, які не підтримали Трампа в його затії з Іраном, просто стали доказовою базою для цієї ідеології. Тепер спокійно можна казати: бачите, коли нам стало треба - вони не підтримали. НАТО - допобачення.

Я читав цю книгу як маніфест американського нового націоналізму, аж коли в останньому розділі отримав повний шок - її написав демократ. Так, Зейхан демократ, який був змушений описати реальність, яка явно суперечить його ідеології. Від цього книга викликає ще більше довіри.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред