
Напередодні саміту НАТО в Анкарі Сили оборони України в ніч на 6 липня завдали серії ударів по ключових об'єктах нафтопереробки та оборони Росії - від Ярославського та Омського НПЗ до аеродромів та енергооб’єктів у Криму. Аналітик Олексій Копитько розбирає, чому атака на Омський завод на відстані понад 2500 км стала знаковою і як удари по паливній інфраструктурі впливають на можливості російського угруповання. Публікуємо його думку.
У ніч з 5 на 6 липня Сили оборони України продемонстрували широкий спектр вражаючих результатів, які можна згрупувати в блоки "нафта" та "Крим".
У блоці "нафта" СБУ разом із колегами з інших відомств здійснила успішний візит до Ярославської області, де вкотре дісталася до об’єктів Ярославського НПЗ, а також охопила своєю діяльністю пов’язану з ним НПС "Ярославль" (на чому Служба спеціалізується).
Усе це - в рамках демонтажу великого вузла виробництва та транспортування нафти/нафтопродуктів на експорт через Балтику, а також - до Московського регіону. Щодо Балтики - ще є відомості про пошкодження об’єктів у порту Усть-Луга та Висоцьк.
Крім того, СБУ повідомила (а карта пожеж NASA підтвердила) про візит на ТОВ "Перший завод" (Калузька область, орієнтир – н.п. Полотняний завод). Це НПЗ середніх розмірів, що переробляє 1,2 млн тонн нафти, виробляє бензин, дизель, гас, моторне масло, мазут тощо. Його особливість - це один із небагатьох НПЗ у безпосередній близькості від Москви (140 км) і на заході РФ загалом.
Збій у роботі цього заводу в даний момент обмежує можливості маневрування паливом як в інтересах угруповання інтервентів на нашому північному кордоні, так і в інтересах російської столиці.
І, нарешті, головна подія тижня (а то й місяця) – перша результативна атака на гігантський Омський НПЗ. Дрони ССО подолали відстань близько 3000 км (лише по прямій - 2500 км) і на деякий час вивели з ладу щонайменше одну критично важливу установку потужністю 8,5 млн тонн переробки. Днями відбувся ознайомлювальний візит, з нього зробили правильні висновки, вони – на обличчях дорогих росіян.
Про Омський НПЗ останнім часом написано стільки, що немає сенсу повторюватися. Лише невелике уточнення: окрім циклопічної потужності (близько 22 млн тонн на рік, 1–2 місце в РФ, головний завод на схід від Уралу) завод в Омську виробляє близько 1000 видів різних продуктів, це дуже сучасний багатопрофільний нафтохімічний комплекс у структурі "Газпром-нефті".
Тобто, ймовірно, спад відбудеться не лише у сфері бензину/дизеля/керосину, а й у вигляді ланцюгової реакції на інших підприємствах, які залежать від спеціалізованої продукції Омська.
Отже, у плані "нафти" напередодні саміту НАТО Україна:
• Вперше дотягується до найбільшого НПЗ РФ на відстані 2500+ км;
• Вкотре активізує роботу великого вузла в Ярославлі (для чого треба оминути Москву);
• Задіює НПЗ у Калузькій області (знову ж таки - перехоплюючи потік у районі Москви);
• Тримає в тонусі порти на Балтиці (Усть-Луга, Висоцьк, трохи раніше був Санкт-Петербург).
Додатковий штрих: знищено пускову ЗРК С-400 у Брянській області.
Діапазон дії - на зображенні: від Балтики до Сибіру. Раніше це був континентальний масштаб, тепер уже офіційно - міжконтинентальний.
Блок "Крим" не менш наочний.
По-перше, з точки зору зачистки елементів російської ППО:
• СБУ продовжила руйнування ангарів на військовому аеродромі в Гвардійському.
• Також Служба знищила ЗРПК "Панцир С2" та мобільну вогневу групу в районі Сімферополя.
• СБС знищила пускову установку С-400 у районі Керчі.
• СБС атакувала РСЛ "Небо-У" (район Керчі).
По-друге, з метою відключення російського окупаційного угруповання в Криму від палива СБУ та СБС атакували нафтовий термінал і нафтобазу "ТЕС-1" у Керчі.
Також СБС атакували два танкери, що перевозили паливо з Таганрога до в.о. Криму.
По-третє, в рамках зниження бойових можливостей окупантів на півострові СБС атакували чергову підстанцію. У підсумку удари по енергооб’єктах призвели до того, що по всьому Криму та окупованій частині Херсонської області спостерігався блекаут різної тривалості…
Ось на такому тлі лідери країн НАТО збиратимуться в Анкарі. До ранку 7 липня "звіт" напевно буде "уточнено".
Чи означає це, що неприємні сюрпризи виключені? Зовсім ні. Про що свідчить, наприклад, вчорашня заява міністра оборони Польщі щодо оприлюднення інформації про всю допомогу Україні з 2022 року.
Про персону: Олексій Копитько
Радник міністра оборони, блогер, журналіст. Проживає у Харкові. Активно коментує в соцмережах події, що відбуваються в країні і світі. Працював координатором проєкту "Флот-2017". До цього обіймав посаду заступника голови правління Українського центру розвитку музейної справи.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
