Коротко про вибори у Франції: що чекає Макрона та Україну

Коротко про вибори у Франції.

Я бачу, багато хто вже риє вмиральну яму через те, що Макрон розпустив Національні збори і призначив дострокові вибори на 30 червня і 7 липня. Тому треба дещо пояснити. На основі відкритих даних, звісно.

Рішення Макрона цілком відповідає французькій політичній традиції. Його партія набрала на виборах у Європарламент лише 15,2% голосів, партія Ле Пен "Національне обʼєднання" - 31,5%. Блок лівоцентристів на чолі з Рафаелем Глюксманом трохи не добирає до 15%, але показував позитивну динаміку всю кампанію до Європарламенту. Це очевидна поразка президентської партії, яка демонструє, що французька політична мапа змінюється і парламент має відобразити ці зміни.

Рекомендуємо:

Літаки Mirage, вибачення Байдена та плани Макрона. Підсумки візиту Зеленського до Франції

Тепер щодо істерії "ось тепер Ле Пен виграє вибори, і все, кінець допомозі Україні". Ні, біди не буде. Або - як мінімум - вона дуже низько ймовірна.

"Національне обʼєднання" на виборах в Європарламент 2014 і 2019 років набирало 24,0 і 23,3% відповідно. Стрибок до 32% - аномальний, але цілком пояснюваний ксенофобською істерією, яка почалася після загострення на Близькому Сході.

Але в той саме період результати виборів у парламент були значно скромніше:

2012 - 13,7% у першому турі і 3,7% у другому (більшість кандидатів від НО не пройшло у другий тур, їх виборець залишився вдома).

2017 - 13,2% у першому турі і 8,8% у другому.

2022 - 18,7% у першому турі, 17,3% у другому.

На виборах до парламенту 2022 року, які відбулися відразу після переобрання Макрона, "Національне обʼєднання" здобуло 89 з 577 мандатів. Це зробило другою за розмірами фракцією Національних зборів.

Такий успіх став можливим завдяки кільком факторам:

1. Нещодавні президентські вибори, де Ле Пен мала успіх і впевнено вийшла у другий тур.

2. На фоні вторгнення в Україні, страх перед війною був сильний і риторика на нейтралітет користувалася попитом.

3. Загальна програма Ле Пен і її партії в останні 10 років стала менш екстремістською, ніж за її батька. От нещодавно, наприклад, їх фракція у Європарламенті вигнала Альтернативу для Німеччини за виправдання нацизму.

Тож зараз, на цих виборах, Ле Пен напевно набере більше ніж 2022, але менше, ніж на виборах до Європарламенту. А частка її мандатів буде ще меншою після другого туру. Чому?

Однотурова система виборів до Європарламенту дає перевагу найпопулярнішій партії. Де партії з радикальною ідеологією мають природну ситуативну перевагу. Двотурова система виборів у Національні збори - тим партіям, які вміють будувати коаліції і мають менший антирейтинг. Тому тут фаворитами залишаються блоки правоцентристських і соціал-демократичних сил, відповідно, блок Макрона і блок Глюксмана.

Якщо Ле Пен здобуде найбільшу фракцію (що на виборах не гарантоване), вона зможе претендувати на посаду премʼєра. Адже традиційно президент призначає премʼєра (так, затвердження від парламенту не вимагається) з найбільшої партії. Навіть якщо це не його партія.

Але, враховуючи несприйняття її кандидатури поміркованими партіями, вона може опинитися у положенні нідерландських і бельгійських ультраправих - має найбільшу фракцію, але перебуває у меншості відносно поміркованих. І тоді ніякого премʼєрства її партія не отримає.

Тобто вирішальну роль в Парламенті вона все одно не буде відігравати. А Парламент у Франції як де-факто президентській республіці і так у балансі влади значно нижче за президента. Тож ані блокувати допомогу Україні (навіть якщо вона захоче, а зараз такі настрої не прослідковуються), ані блокувати роботу Макрона вона не зможе.

Источник

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред