Президент США Дональд Трамп заявив, що розглядає можливість надання допомоги Україні від Сполучених Штатів в обмін на українські рідкоземельні метали. Але поки що не все зрозуміло, що саме Трамп мав на увазі. А раптом він виставить Україні рахунок за надану допомогу за часів президентства Байдена, причому "округлену" Трампом до 300 мільярдів доларів? Зараз складно оцінювати цю ідею.
Втім, зі слів Трампа зрозуміло, що він розглядає варіант продовження допомоги Україні "під заставу" українських корисних копалин. Свого часу президентом України Володимиром Зеленським в рамках його Плану перемоги була висловлена ідея про розробку покладів корисних копалин, яка, як бачимо, була почута Трампом і зацікавила його. Трамп зрозумів, що у України багато цінних ресурсів, які цілком можна використовувати.
Як на заяву Трампа слід реагувати Україні? Передусім потрібно наголошувати на тому, що ми зацікавлені у стратегічних проектах щодо спільної розробки природних ресурсів зі Сполученими Штатами. Але для цього потрібно створити відповідні умови, які полягають у дієвих гарантіях безпеки для України, які б дозволили спокійно розробляти ці родовища. Тобто спочатку безпека, а вже потім розробка родовищ і видобуток корисних копалин.
Крім того, залишається відкритим питання про ресурси на тимчасово окупованих Росією територіях. Як із ними бути? За даних умов не бачу нічого поганого в тому, щоб віддати ці ресурси у довгострокову концесію США, адже зрозуміло, що розробляти ці родовища вони зможуть тільки після того, як Україна відновить суверенітет над цими територіями. Таким чином, у США з’явиться мотивація допомогти Україні якомога швидше звільнити окуповані території. Це було б достатньо прагматично і розумно – організовувати спільні проекти і спільний зі Штатами бізнес щодо розробки родовищ корисних копалин на окупованих РФ територіях, а доходи використовувати в тому числі для покриття військових витрат.
При цьому Україна має бути зацікавлена включити США в спільні проекти, щоб це був не просто видобуток американцями наших корисних копалин, а саме спільні розробки, щоб максимально інтегрувати український і американський промислові комплекси.
Втім, існує ризик того, що США можуть злукавити, і ми погодимося ділити з ними наші корисні копалини, але допомогу отримуватимемо із затримками і незначну. Все можливо, нічого не можна виключати. Тому ключове питання – в умовах. Звісно, США можуть розглядати ситуацію таким чином: у України зараз немає особливого вибору, і тому вона погодиться на будь-що. Але навіть за таких обставин Україна повинна відстоювати власні інтереси.
Та, наголошую, поки що надто мало конкретики для того, щоб ми могли все це предметно обговорювати.
В будь-якому разі, якщо ідея отримає розвиток, у США з’явиться цілком практичний інтерес у тому, щоб захищати територію України від будь-яких майбутніх зазіхань Росії.
Ба більше, ми повинні наголошувати на тому, що, якщо всі ці цінні рідкоземельні метали не дістануться Сполученим Штатам Америки після надання реальної допомоги Україні, їх може захопити Росія і віддати Китаю. Китай і так значною мірою є монополістом на ринку рідкоземельних металів, а, отримавши українські родовища, він значно посилить свої позиції.
В умовах глобального протистояння США і Китаю американці мають бути зацікавлені не тільки в тому, щоб отримати доступ до розробки українських родовищ, але й у тому, щоб не допустити потрапляння цих родовищ під контроль Китаю.
Україна також має апелювати до того, що Росія наразі під протекторатом Китаю, тому вона не зможе проводити самостійну політику щодо розробки корисних копалин на території України, а, відповідно, не зможе пообіцяти Трампу доступ до цих родовищ, якщо він допоможе Росії отримати бажане від України.
Петро Олещук, політолог, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка, спеціально для Главреда
Хто такий Петро Олещук
Петро Олещук – політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка. Народився в Прип'яті в 1983 році. Закінчив у 2006 році філософський факультет університету імені Шевченка. Автор понад 30 наукових праць із політології, пише my.ua.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред