Цілі війни у орків знову змінилися. Тепер йдеться виключно про "захист "ДНР" і "ЛНР", а все решта було відволіканням уваги і зниженням бойового потенціалу ЗСУ.
Ми не будемо заглиблюватися в те, чим все це було насправді, адже всім, врешті-решт, і так прекрасно зрозуміло, що саме відбувалося насправді протягом цього місяця, і які саме цілі ставив бункерний перед собою, починаючи своє дебільно-самогубне вторгнення. Тим більше, що він їх досить чітко змалював у своєму зверненні, під яке перші російські ракети вдарили по цілях на нашій території.
Поговоримо краще про те, чим ці "трансформації цілей" будуть небезпечні для нас. Всі наслідки такого роду метаморфоз діляться на дві великі групи – політичні та військові. І нам необхідно усвідомити дещо спільне стосовно всіх цих публічних декларацій Кремля щодо його цілей війни.
читайте такожЧому війна в Україні може тривати до листопада
По-перше, те, що декларує Кремль, як свої цілі війни, не є його дійсними цілями. Швидше за все, потрібно виходити з того, що вони занижені. Якщо Путін говорить про якісь каламутні і малозрозумілі "денацифікації" і "демілітаризації" України, то фактично треба мати на увазі, що йдеться про війну на знищення, тобто насправді Кремль хоче тупо ліквідувати Україну як суверенну і незалежну державу. І, як показує практика, це так і є. Принаймні масоване вторгнення в країну одразу з п'яти-шести операційних напрямків ніякими "спецопераціями з денафікації" або іншими схожими цілями явно не обґрунтувати.
Тому до нового варіанту цілей, який передбачає виключно "захист братніх кремлівських мавпників", які бункерний заснував на території українського Донбасу, слід ставитися із тотальною недовірою.
читайте такожПутін наближає розвал Росії, але зістрибнути з "українського кола" йому не дадуть
По-друге, такий фінт вухами цілком може бути продиктований не стільки тим фактом, що наступати в стратегічному відношенні і навіть проводити оперативно-тактичні наступальні операції на інших напрямках орки вже не можуть через власні втрати, скільки тим фактом, що таким чином вони просто намагаються замаскувати свої подальші плани і наміри.
Тим більше, що командування орко-військ зараз вельми активно (я б навіть сказав, гарячково) вишукує резерви і поповнення для своїх основних ударних угруповань, втягнутих у важкі оборонні бої. Зовсім не обов'язково, що вони всі будуть використані виключно на Донбасі, відповідно до того, що там "промурчали" мордорські хенерали або Захарова, що не виходить із перманентного запою.
читайте такожНаступні травневі українці проведуть у Криму: коли закінчиться війна з Росією
В-третіх, навіть якщо допустити, що Кремль вирішив обмежитися в Україні виключно Донбасом, слід мати на увазі, що в цю гру можуть грати двоє, а не один Кремль самостійно. Скажу більше, в гру може бути залучена ціла низка охочих зірвати банк, починаючи від Китаю та Японії і закінчуючи Туреччиною. Бо спроба "захистити Донбас" у світлі останніх подій цілком може спалити останні залишки сухопутної могутності лаптьоногих, що, в свою чергу, розв'яже всім цим охочим руки.
Тим більше, те найстрашніше і найжахливіше "втручання РФ у конфлікт", через яке свого часу Україна проголошувала "виключно дипломатичний" шлях вирішення конфлікту на Донбасі, вже сталося і виявилося абсолютно не страшним і не жахливим.
читайте такожВійна в Україні загрожує стати затяжною: чим це небезпечно
Тому в разі продовження замісу вже ніщо і ніхто не завадить Україні повернути свої території на Донбасі до початкового стану (на початок весни 2014-го року).
Єдине, чим тут може погратися Кремль – його ядерна зброя. Але якщо оцінити реалістично цю можливість, то стане зрозуміло, що це не допоможе головним чином через те, що дідусь у Вашингтоні вже тонко натякнув, що такого роду ескапада може, звичайно, зупинити Україну, але Захід вона явно не зупинить і саму РФ від подальшого "переформатування" не врятує. Іншими словами, Кремль абсолютно раптово може плавно перейти не тільки до "захисту Донбасу", а й вимушено до "захисту Калініградського анклаву" або ж до необхідності "вирішувати проблему північних територій". Для цього цілком достатньо ще раз спробувати розчохлити свою ядерну зброю. Недвозначні попередження щодо цього Кремлю вже були відправлені (див. заяву колишнього командувача Сухопутних військ ЗС Польщі і японського прем'єр-міністра Фуміо від 22-го березня).
Більше того, плавне перетікання кремлівської "спецоперації" в "захист Донбасу" з дуже фіговими для Кремля шансами на остаточний успіх майже автоматично виносить на порядок денний і питання Криму...
Костянтин Машовець, військовий журналіст, координатор групи "Інформаційний спротив", автор книги "Діалоги з нулів"
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
