Світ входить у завершення 2021 року, спостерігаючи за спробами керівництва Росії нав'язати себе як сторону певного глобального діалогу. При цьому майже усім очевидно, що крім РФ ці розмови особливо нікому не потрібні, та й тамтешній режим, крім доволі вузьких питань отримання енергоносіїв та певних видів сировини, нікому узагалі не цікавий. Та фахівцям вже зрозуміло, що спроби Кремля робити погрози силою та вип'ячувати свої "мілітаристські м'язи" варто сприймати критично. Ні, вимагати та змушувати припинити цей ексгібіціонізм Росії звісно будуть. Але не через страх, а, скажемо так, через гидливість.
Здається й у Москві зрозуміли, що можна дуже довго посипати голову "ядерним попелом", але реагувати на це світ буде якось зовсім не так, як планувалося. Україна у ролі глобального заручника також виглядає не дуже переконливо - адже українці будуть чинити спротив. Погодьтеся, коли грабіжники лише починають перестрілку у банку з охороною, то їм якось дуже зарано при цьому висувати вимоги про дрібні купюри та гелікоптер.
читайте такожЗагроза агресії з боку РФ: у РНБО розкрили хитрий план КремляА тому Кремль традиційно знайшов ідеального заручника із добрим стокгольмським синдромом - власне населення. Щодо якого, якщо вимоги агресора не будуть почутими, й обіцяють розгорнути справжній терор. Бо російське населення, на відміну від українців не буде вбивати російських карателів, як казав класик, "на пляжах, ....на аеродромах, ...на полях і на вулицях ...та на пагорбах" ©.
Саме тому за останній тиждень у російських медіа можна було почути про "повернення смертної кари на думку голови Конституційного суду", та побачити рішення РФ про заборону "Меморіалу" або ж - про вихід з конвенції про національні меншини.
Але, як не дивно, це все також є тотальним блефом.
Прикладом я упевнений, що "Меморіал" ніхто в Москві остаточно не заборонить і дуже вчасно зазначена позиція Європейського суду, що забороняти його поки не можна, буде РФ виконуватися. На відміну, прикладом, від заборони забороняти кримськотатарський Меджліс.
Також вишуканий та розкручений медіа у науковій монографії (!!!) "смотрящого за російського Конституцією" Валерія Зорькіна пасаж про смертну кару якось дуже не тягне на свіжовимитий розстрільний підвал. Якщо, прикладом, перечитати уважно всі свіжі монографії наших конституціоналістів то там можна знайти такі окремі перлини, що здригнеться не лише Лаврентій Берія, але й Ганнібал Лектор. Слава Богу на реальний світ та справжні правовідносини такі польоти наукової думки впливають, скажемо такя опосередковане.
читайте також"Втрата путінського трильйона": політолог пояснив, чому в Кремлі бояться "пекельних" санкцій СШАЗ конвенцією про національні меншини 1994 року, з якої раптово виходить РФ, все узагалі комічно. Це міждержавний договір СНД (міжнародники вже мене зрозуміли), який наразі чинний аж для трьох держав - Азербайджану, Білорусі та Вірменії. Жодних перспектив, що хтось цей мертвонароджений акт буде надалі ратифіковувати та тим більше - виконувати, абсолютно немає. Водночас РФ є повноцінним учасником дійсно чинної Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, звідти Росія виходити наміру не має, та виконання договору наразі вона бурхливо імітує.
Отже у сухому підсумку маємо купу "раптово" згенерованих у Росії меседжів про майбутні "утиски росіян", які насправді є фейками. Для держави, яка нещодавно виявилася нездатною запровадити для населення систему QR-кодів про вакцинацію (суто через спротив місцевих феодалів), обіцянки "замордувати мільйони росіян, якщо Байден не перезвонить" також виглядають геть непереконливо.
До речі, я не просто так вже двічі згадав про Раду Європи, з якої РФ очевидно виходити наміру не має та, прикладом, витрачала нещодавно шалені ресурси на відновлення своєї роботи в ПАРЄ. Адже участь РФ у РЄ серед іншого означає, що ніякого повноцінної "Союзної Держави" з Білоруссю там ніколи не буде. Бо Білорусь не член Ради Європи і на ту територію ніхто наразі не пустить механізми Євросуду й тому подібних речей.
А тому мінському режиму Москва насправді готує або стагнацію нинішньої аморфної "інтеграції в нікуди" або замах на анексію "нових суб'єктів РФ", який звісно ніхто у світі не визнає. Судячи з раптового "перевзуття" диктатора Лукашенка у його кримських фантазіях, коли "усі усе невірно поняли" та "позиція Білорусі залежить від Києва", поки там будуть розкручувати перший варіант, який "в нікуди".
Ніякого СРСР-2 Росія не зможе організувати саме з тих обставин та підстав, що нового монстра ніхто у світі як суб'єкт міжнародних відносин не визнає. Ніхто не буде повторно замінювати табличку на кріслі справжнього СРСР у Ради Безпеці ООН і так далі. У Москві це добре розуміють.
Російський імперіалізм дуже довго ігнорував або перекручував міжнародний правопорядок як "втіху для слабких". Але коли сама РФ стала глобально слабкою, то виявляється, що вона має відкривати підручник з міжнародного права та читати - що ж там написано про переговори та угоди. Що їй відкритим текстом пропонують у відповідь на потік погроз та дивних промов і проектів.
Отже концепція виключності "Третього Риму" скоро отримає фатальне, критичне зіткнення із глобальною реальністю. Ініційоване самими ідеологами такої виключності.
І це станеться навіть без "третьої Пунічної війни" та без ядерного солоного скла на пустельних равнинах Лубянки чи Бутово. Все буде більш буденно та скромно, майже як у 1991 році. А тому не варто не спати ночами та чекати результатів телефонних розмов.
Адже великі речі не лише "мають маленькі початки" © але й гарантоване повільний розвиток.
Попкорну вистачить на усіх.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
