Криза на горизонті: чому 2025–2026 можуть стати новим глобальним потрясінням

Нагадаю, що ми вже таке проходили. За останні 30 років світ пережив низку потрясінь: Азійська криза 1997–1998 років, дефолт росії у 1998-му, "дотком-бульбашка" 2000–2002 років, глобальна фінансова криза 2007–2009 років (перша, на якій я втратив великі гроші), боргова криза в Єврозоні 2010–2012 років, обвал нафтового ринку у 2014–2016 роках, COVID-шок 2020-го та банківський стрес у США та Європі у 2023-му.

Ці кризи мали спільні риси: стрімке зростання кредитування та переоцінка активів, дефіцити поточних рахунків і великі короткострокові зовнішні борги, залежність від дешевого фінансування, недостатній контроль за ризиками у небанківському секторі та посилення зовнішніх шоків — політичних, торгових, геополітичних.

Сьогодні сигналів ризику також чимало. Інверсія кривої прибутковості США (2s/10s, 3m/10y) на рівнях -0,45 та -0,90 відсоткового пункту історично є передвісником рецесій. Глобальне зростання сповільнюється до 2,3% у 2025 році. Триває криза нерухомості у Китаї та накопичуються боргові ризики LGFV. Зберігаються торгові бар’єри та ескалація тарифів. Уразливим залишається високоризиковий кредитний сегмент і небанківські фінансові установи.

Додаткові індикатори також не тішать. Індекс Баффета — співвідношення ринкової капіталізації акцій до ВВП — зараз на рівні близько 165%, що сигналізує про переоцінку ринку. CAPE Shiller P/E перебуває на позначці 32,1, що також вказує на його завищену вартість. Індекси фінансових умов від Goldman Sachs та Chicago Fed свідчать про посилення стресу, а VIX при стрибках вище 30–35 зазвичай передує турбулентності. Зростання спреду TED понад 50–60 базисних пунктів говорить про недовіру на міжбанківському ринку.

Експерти оцінюють імовірність глобальної фінансової кризи у горизонті 12–18 місяців на рівні 30–45%. Основні тригери — різке уповільнення економіки США та ЄС, загострення торговельних воєн, поглиблення проблем Китаю та криза ліквідності в небанківських установах. Це не 100%, але для порівняння: за пів року до Азійської кризи 1997-го ймовірність оцінювали в 20–25%, перед дефолтом росії у 1998-му — 15–20%, перед глобальною кризою 2008 року — 30–35%, а перед COVID-шоком — майже в нуль.

Базовий сценарій може виглядати так: з четвертого кварталу 2025-го до другого кварталу 2026-го — зростання волатильності, падіння інвестицій, відтік капіталу з ринків, що розвиваються, корекція фондових ринків на 15–20%, дефолти високоризикових облігацій до 4–5% та пом’якшення монетарної політики центробанками.

Що добре для України — у нас немає бульбашок: фондового ринку фактично немає, а частка кредитів в економіці — найнижча в Європі. Але для відновлення країни гроші залучати буде ще важче.

Є лише один вихід: швидкі та глибокі реформи для покращення умов ведення бізнесу і розширення економічних свобод, навіть якщо війна ще триває. Нагадаю, що в Ізраїлі війна триває з моменту заснування країни.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред