Рамзан Кадиров пригрозив кровною помстою сенатору від Дагестана, лезгіну за національністю, Сулейману Керімову. Причина помсти - ніби то замовлене вбивство Кадирова. Реальна причина - як буде поділена компанія Wildberries, один із найбільших маркетплейсів в РФ.
1. Керімов свого часу прямо натякнув, що цю компанію йому пообіцяв особисто Путін. А це означає, що вирішення цього питання було прямою гарантією Путіна.
2. Перестрілка в центрі Москви, коли чеченці вбили двох охоронців-інгушів не призвела ні до яких міжетнічних сутичок. Більше того, після цих подій відбулася зустріч "старійшин" інгушів та чеченців (очолював Делімханов). Суть цієї зустрічі звелася до звинувачень інгушів в порушеннях шаріату та до ритуальних заяв про мир. Простіше кажучи, Кадиров переводив вже тоді бандитські розборки в русло мусульманського права.
3. Заява про кровну помсту - це спроба перебити "слово Путіна" "традиційними звичаями", які є частиною пакту між Путіним та Кадировим.
4. Кадиров демонструє оточенню і російським елітам, що він не може програти, навіть якщо він протистоїть Путіну. Просто так здатися - означає, що далі роль чеченців в "охоронному бізнесі" по всій Росії буде падати. Треба віддати належне Кадирову - він знайшов формат, який не прямо підставляє Путіна. Адже він апелює не виключно до понятійних речей, а загортає їх в традиційні проторелігійні конструкції. І, тим самим, виводить з-під прямого звинувачення Путіна.
5. Звичайно, з точки зору імператора, всі ці кадирівські конструкціі є все-таки ультиматумом. І Путін прекрасно розуміє, що всі чекають на його реакцію. Також, всі знають стиль Путіна, який тягне час перш ніж щось вирішувати. Але варто нагадати: еліти тільки почали забувати, як Путін, давши слово не вбивати, убив Пригожина. І тут є нова історія - Путін пообіцяв Wildberries Керімову і (не) може захистити його. Путін має одночасно захистити Керімова і "задовольнити" Кадирова.
6. Власне від того, як він поступить залежатиме його репутація, як імператора, людини, яка вирішує все без оглядки на умовності. Раніше в таких випадках він завжди карав обох. Правда, ступінь покарання був різним. Класичний приклад судовий процес Сєчін проти Улюкаєва. Улюкаєва посадили, Сєчін залишився керівником Роснєфті, але втратив впливи.
7. Тут ситуація складніша - Путін не може не покарати Кадирова, але як це зробити без втрат статус-кво в Чечні незрозуміло. Тому це початок серіалу. Довгого, але який обовʼязково завершиться або втратою впливів Кадирова або повтореннями демаршів від ряду менш впливових, але не менш наглих гравців. Багато в чому це повторення 90-х тільки на новому етапі розвитку і при більш сильній, але й більш корумповані державі.
8. Є ще один важливий аспект, після того, як Патрушева понизили в статусі, в Росії зник інститут "координатора" силовиків і тепер всі вони напряму підпорядковуються Путіну. А значить, вони координуються спорадично і ситуативно. А така свобода дій має з часом привести до певних дисбалансів в репресивній (щодо економічних, а не політичних гравців) системі.
Хто такий Вадим Денисенко
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) – журналіст, бізнесмен, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація "Українська мова і література", в 1998 – факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020-2023).
З вересня 2023 і дотепер – радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
