Курська область: військовий і гуманітарний фактор

Курська операція почалася 6 серпня 2024 року. На той момент у Курській області перебувало близько 11 тисяч російських військових, переважно строковиків. Пікове значення зони контролю СОУ в Курській області за період операції становило 1 300 км².

Наразі в Курській області зосереджено близько 60 тисяч російських військових, втрати ж, за неповні 6 місяців, склали 38 тисяч осіб убитими, пораненими і полоненими.

Таким чином, загальне зосередження російських сил, сумарно, склало майже 100 тисяч за майже півроку або збільшення від початкового угруповання майже на 90 тисяч.

По суті, в Курській області зосереджена і була використана чисельність, яку можна порівняти із загальновійськовою армією і парою-трійкою дивізій.

Зі свого боку, ефектом такої концентрації сил і засобів стало лише часткове, а не повне повернення під контроль російської влади Курської області, і на сьогоднішній день СОУ контролюють повністю або частково (сіра зона) близько 630 км². Іншими словами, за весь період Курської операції російські війська змогли повернути під свій контроль 670 км², втративши 38 тисяч особового складу, у пропорції 57 осіб на 1 км².

Важливий аспект - сковування російських сил, які можна порівняти з ОВА і кількома МСД, на території самої ж Росії і примушування їх до системної витрати сил і засобів у бойових зіткненнях у КО, в той час, як ці 90 тисяч, за ці пів року, могли б опинитися десь під Куп'янськом або Покровськом, або взагалі на Оріхівському напрямку.

Але це все військові чинники і ефект від них у рамках Курської операції, що негативно вплинули на боєздатність РОВ і репутацію путінського режиму, змушеного воювати на третій рік війни на своїй території. Є ще фактор, про який не так часто говорять - гуманітарний.

Від бойових дій у Курській області втекло близько 150 тисяч осіб. Близько 30 тисяч розміщено в пунктах тимчасового розміщення, що перетворюються на пункти постійного розміщення. Решта біженців або самостійно влаштувалися, або живуть у родичів тощо.

При цьому путінський режим не здатний впоратися з цим гуманітарним викликом. Люди не отримують виплат, навіть абсолютно жебрацьких 10-15 тисяч рублів, несвоєчасна гуманітарна допомога, відсутність працевлаштування тощо. Влада Курської області, в особі т.в.о. губернатора Олександра Хінштейна, перетворилася на ходячий мем і символ безпорадності та байдужості керівництва країни.

На шостий місяць Курської операції гуманітарна криза змушує росіян робити те, на що вони ніколи б не наважилися в будь-якій іншій ситуації - виходити на мітинги і чогось вимагати від влади, причому часом на підвищених тонах.

Але ж мова йде всього лише про невелику частину Курської області, а не про цілі області, зі знищеними в попіл районними центрами, великими індустріальними містами, як в Україні. А якби справді масштаб Курської операції був дещо інший? Або таких зон контролю у СОУ було б більше, не тільки в КО? Що якщо ще одна така зона може виникнути в певній перспективі і з'являться ще 150 або 200, 250 тисяч російських біженців?

Курська операція наочно показала безпорадність росії в питанні забезпечення безпеки своїх кордонів.

Курська операція наочно показала нездатність Росії ефективно воювати навіть на своїй території і швидко повертати під свій контроль зайняті противником території, навіть маючи чисельну перевагу.

Курська операція наочно показала нездатність росії справлятися з несподіваними гуманітарними викликами, які створюють ефект початкової хаотизації і публічного, соціального невдоволення, те, чого в путінській росії завжди побоювалися найбільше.

Курська операція мала і продовжує мати серйозний ефект і вплив не тільки на російські війська, а й на внутрішні процеси в РФ. А тому, з цього можна зробити тільки один висновок - потрібно повторити!

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред