Підписання ленд-лізу Байденом - це більше юридичне оформлення того, про що раніше домовилися на зустрічі в Рамштайні. Тепер США де-факто узаконили ці домовленості і з учорашнього дня вони закріплені на законодавчому рівні.
Цілком можливо, що за програмою ленд-лізу США будуть щось компенсувати європейським країнам, які постачають озброєння Україні або в грошовому еквіваленті, або поставками озброєння нового зразка. При цьому Сполучені Штати можуть частину озброєнь постачати самостійно.
Не потрібно забувати, що Україна воює ще радянським озброєнням, адже суттєвих модернізацій за ці роки в Україні не було. Максимум були окремі партії - зокрема, Україна модернізувала танки, випустила невелику кількість бронетранспортерів (але і це була часткова модернізація старих). Тому навіть якщо Захід дасть Україні б/в озброєння, це вже буде для нас величезним плюсом. Адже рівень утримання і технічна справність цих машин набагато вищі, тому що умови зберігання і експлуатації на Заході набагато вищі, ніж в Україні.
Але найбільший плюс в тому, що ці зразки на порядок краще тих радянських зразків, які є у нас сьогодні.
Варто зазначити, що фактично ленд-ліз вже працює. Згідно з ним, Україна може отримати будь-яке озброєння, аж до авіації і ПРО. При цьому ніхто нам не дасть ядерних боєзарядів, тому як клуб ядерних країн до немислимих масштабів ніхто розширювати не збирається.
В України, в свою чергу, є потреба в будь-яких озброєннях, тому що у нас практично немає запасів. По боєприпасах ми ще якось тримаємося, проте українська артилерія все ж відчуває величезний дефіцит боєприпасів для підтримки ЗСУ.
читайте такожЖиття після 9 травня: яким буде третій етап війни з РосієюАле техніку, яка кожен день вбивається противником або ламається, потрібно поступово поповнювати. Тому для України критично важливо, щоб поставки проводилися, бо тоді Україна буде мати можливість максимально швидко заповнювати втрати.
Фронт відчує ленд-ліз не раніше, ніж через місяць. По-перше, справа в логістиці, оскільки все озброєння ще потрібно привезти. Ми не знаємо, звідки воно буде поставлятися - або з США літаками, або з Європи (тоді це станеться швидше). Але в один "Геркулес" увійде максимум три-чотири бронемашини, і якщо їх, наприклад, знадобиться 200, то для цього буде потрібно направити 50 літаків - відповідно, потрібен буде час на доставку.
По-друге, українських військових ще потрібно буде навчити користуватися цією зброєю, щоб техніка допомагала воювати, а не ставала металобрухтом. Перша хвиля тих, кого навчають за кордоном, буде призначена для навчальних підрозділів - грубо кажучи, це підготовка інструкторів, щоб вже вони навчали українських військових на місцях.
Так чи інакше, військові дії в Україні, у разі ленд-лізу, триватимуть вже не роки, а кілька місяців - тобто щонайменше до кінця року, хоча активна фаза боїв може завершитися набагато раніше.
Усе залежатиме від обсягу поставок озброєння - чим раніше ми його отримаємо, тим швидше можна буде говорити про початок контрнаступу.
Природно, РФ буде намагатися максимально перешкодити цьому. Тому можливе посилення обстрілів (що, власне, Росія вже робила, коли обстрілювала українську інфраструктуру, наприклад, ту ж залізницю).
Але, за великим рахунком, вона вже нічого не може зробити. Авіація Росії вже боїться залітати до українського повітряного простору, ракетних ударів теж завдають з дистанції, не заходячи на українську територію, проведення диверсійної діяльності також ускладнене завдяки роботі української розвідки. Тому навіть якщо Росія кудись і потрапить ракетами, вона знищить лише малу частину техніки - глобально це нічого в розкладі сил вже не змінить.
Зважаючи на це, Росія найближчим часом, буквально протягом двох тижнів, може спробувати запросити переговори, щоб тим самим виграти час для себе. Адже РФ за цей час ризикує видихнутися в наступальному потенціалі, який у неї поки ще зберігається на одному напрямку - Ізюмському. Як тільки це станеться, Росія відразу ж почне вести розмови про переговори і намагатися нам нав'язати "Мінськ-3". І ось тут важливо не піти з головою в переговорний процес і не дати слабину.
Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред