Підпишіться 
Напруженість на Близькому Сході залишається високою, незважаючи на спроби Вашингтона зберегти переговорний процес з Тегераном. На цьому тлі все частіше лунають питання щодо ефективності американської стратегії стримування та реальної ваги заявлених "червоних ліній". Підприємець і громадський діяч Леонід Невзлін аналізує останні інциденти між США та Іраном і пояснює, чому, на його думку, сигнали Білого дому можуть сприйматися як прояв слабкості. Детальніше про ризики такої політики — у матеріалі.
Кілька днів тому Трамп визначив нову червону лінію: війна в Ірані поновиться, лише якщо загинуть американські військові. Іран збив американський вертоліт Apache над Ормузькою протокою. Обидва пілоти вижили і були врятовані за допомогою безпілотного морського дрона.
Найбільше полегшення від їхнього порятунку відчули, мабуть, у Тегерані.
США завдали "пропорційних ударів" по іранських цілях. Іран відповів ракетами по американській базі Аль-Азрак у Йорданії та базі Аль-Джахра в Кувейті, а також дронами по П'ятому флоту в Бахрейні. Вашингтон заявив, що це не заважає переговорам. "Ми на фінальній стадії угоди", — знову каже Трамп.
Іран збив американський військовий вертоліт. Атакував американські бази в двох країнах. Ударив по П'ятому флоту. І після всього цього — США прагнуть повернутися за стіл переговорів.
Можна назвати це неймовірною витримкою і стратегічним терпінням. Можна — небажанням дивитися в обличчя реальності. Реальність же така: Іран давно зрозумів, що червоні лінії Трампа написані зникаючим чорнилом. Значить, можна продовжувати.
Про персону: Леонід Невзлін
Леонід Невзлін - російсько-ізраїльський підприємець і громадський діяч, один із колишніх керівників нафтової компанії "ЮКОС". Російським судом заочно засуджений до довічного ув'язнення. Після повномасштабного вторгнення підтримав Україну та виступає з критикою режиму Путіна, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
