Судячи з усього, Лукашенко використав проти путлєра його ж зброю - ядерну.
Відштовхуючись від почутих ремарок про навчання білоруських "екіпажей військових літаків, здатних застосовувати спеціальні боєприпаси" (явно не про оприскування полів отрутохімікатами проти колорадського жука йдеться) можна легко змоделювати як подружня пара диктаторів покусували один одного під час останньої злучки в Мінську:
п: - Раз ми союзники і тобі потрібні гроші - починай наземну операцію проти України!
Л: - Ти такий розумний - у тебе он яка територія - навіть якщо програєш війну, тобі нічого не загрожує. А ти її і не програєш, бо маєш ядерну зброю. А у мене території майже немає, якщо українці прийдуть, а не дай Бог ще з поляками, то я і втекти не встигну. Давай мені для гарантій ядерну зброю, а тоді вже і мені буде солдат не шкода.
п: - Ти ж не умієш ядерною зброєю користуватись!
Л: - а ти навчи! Можна почати з пілотів. І гроші дай. А я поки готуватимусь до наземної операції…
путлєру не дуже хочеться давати ядерну зброю сусіду-психопату. Бо якщо він у повній від путлєра залежності дозволяє собі юлити і викручуватись, то можна уявити, що почнеться, коли Лукашенко отримає в руки ядерну кнопку. росія, схоже, поки що розглядає ядерне розповсюдження винятково з позиції потенційних загроз власній безпеці.
Відмовити зовсім закохані один одному також не можуть (союз, пов’язаність кров’ю і тд), а тому вдаються до симуляції - путлєр вдає початок підготовки спроможності Білорусі володіти і застосовувати ядерну зброю, а Лукашенко теж постогнує від екстазу виконання союзницьких зобов‘язань і передчуття скорого моменту набуття ядерного статусу.
Нічого хорошого. Ті українські болтуни, які розказують, що "Лукашенко - наш" і йому треба допомогти "протистояти тиску росії втягнути Білорусь у війну проти України" не бачать так далеко, куди можуть привести усіх нас ядерні амбіції Луки.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
