Лукашенко перетворює свою країну на один великий Крим

12 серпня 2021, 18:30
580
Офіційний Мінськ запускає на повну маховик репресій. У незгодних з узурпацією влади варіантів небагато. Можна емігрувати. Можна присягнути режиму.
Лукашенко
Лукашенко перетворює свою країну на один великий Крим

Захід запроваджує санкції проти режиму Лукашенка. Під удар потрапляють держбанки Білорусі, калійні добрива і нафтопродукти. У відповідь Лукашенко заявляє, що Білорусь і Росія "самодостатні країни". Твердить, що у нього "розв'язані руки" і загрожує у відповідь карами.

Офіційний Мінськ запускає на повну маховик репресій. У незгодних з узурпацією влади варіантів небагато. Можна емігрувати. Можна присягнути режиму. Можна піти "під радари", що, втім, теж не гарантує безпеку.

Зла іронія в тому, що все це ми вже бачили. В окупованому Криму.

відео дня

Анексія ізолювала регіон. Всі міжнародні зв'язки виявилися обірвані. Будь-яке ведення бізнесу там пов'язане із загрозою санкцій, а будь-яке публічне життя вимагає присяги новим прапорам.

І точно такий же процес тепер відбувається з Білоруссю. Її симптоми стають токсичними. Її єдиний ресурс - це російський бюджет. Будь-яка соціальна активність можлива лише зі схвалення вертикалі, а будь-яка незгода загрожує тюремними термінами.

Лукашенко перетворює свою країну на один великий Крим. Викреслює Білорусь з цивілізованого простору. З тією лише різницею, що Крим був окупований Москвою, а Лукашенко сам готовий покласти свою країну до цегляних стін Кремля заради збереження режиму особистої влади.

читайте такожКремлівське "мудило" тисне на Україну через Мінського психаПричому, напруга лише посилюватиметься. З кожною новою ітерацією режим Лукашенка входитиме в конфронтацію зі здоровим глуздом. Західний санкційний пакет проти держкомпаній Білорусі лише зростатиме. І в цей момент Україна опиниться перед серйозним етичним вибором.

Сім років тому анексія Криму застала нашу країну зненацька – й офіційний Київ ще багато місяців визначався з межами допустимого. Ми сперечалися про те, чи можна торгувати з окупованим півостровом. Чи допустимо постачати туди електроенергію і підтримувати залізничне сполучення. Ми ламали списи, кого вважати фінальним бенефіціаром такої взаємодії: простих людей або окупаційну адміністрацію.

Узурпація влади в Білорусі ставить перед Україною точно такі ж етичні дилеми. Де допустимі межі взаємодії з офіційним Мінськом? Чи можна купувати нафтопродукти, вироблені на держзаводах сусідньої країни? Подібна торгівля полегшує життя простим білорусам або зміцнює режим Лукашенка?

Після анексії Криму Україна вчилася пов'язувати воєдино логіку й етику. Вимагала від західних партнерів послідовності і принциповості. Наполягала на збереженні санкцій проти країни-агресора і критикувала тих, хто закликав вести бізнес "as usual".

читайте такожЛукашенко чекає, що Київ подзвонить і щось попроситьТепер цей бумеранг повернувся. І офіційному Києву рано чи пізно доведеться приміряти на себе роль середньостатистичної європейської країни, вимушеної після 2014 року обмежити свою торговельну взаємодію з країною-порушником. Уже коли ми вимагали від усіх інших вірності цінностям, то саме час платити взаємністю. І будь-яка половинчастість в цьому питанні гратиме не на користь офіційного Києва.

Сім років тому Україна опинилася в ролі країни, що вимагає від інших принциповості. А сьогодні цю принциповість доведеться проявляти вже нам самим. Санкції проти режиму Лукашенка неминуче відгукнуться незручностями, витратами і зростанням цін, а тому вони стануть показовим тестом на зрілість. Проходитимуть який не тільки українська влада, а й громадяни. Кожен зможе відчути себе в ролі Європейського обивателя, від якого ми вимагали не плутати цінники з цінностями.

Настав час платити за рахунками.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
#}
Ми використовуемо cookies
Прийняти