Марні мрії кремлівських ідеологів про розширення: чому розпад Росії імовірніший, ніж здається

Секретар російського Радбезу Ніколай Патрушев нещодавно заявив, що в Україні в будь-який момент може "полихнуть", і мільйони українців тікатимуть у пошуках притулку. А кількома днями раніше колишній помічник російського президента Владислав Сурков написав статтю, в якій зазначив, що Росія неминуче буде розширюватися.

Втім, коли Сурков говорить, що Росія буде розширюватися, він забуває, що такий процес може відбуватися не лише внаслідок захоплення нових територій, але й внаслідок внутрішнього вибуху. Тільки після вибуху Росія "розширюватиметься" шматками, методом відколювання від неї окремих територій, народів тощо.

Територій, які можуть відколотися від Росії – предостатньо.

• Чечня, а в ширшому сенсі – Північний Кавказ. Буквально цього тижня, кажучи мовою Патрушева, "полихнув" скандал через "триденні" навчання, які, мабуть, і зараз ще не закінчилися. Їх проводить Рамзан Кадиров, і під час цих навчань відпрацьовується повне блокування зовнішніх кордонів Чечні. Причому ці навчання проводяться під прапорами Чеченської Республіки та без застосування жодної символіки Російської Федерації, що саме по собі є безпрецедентним для теперішніх відносин між Кадировим і російським центром.
• Країни та народи Поволжя, зокрема, Татарстан. Татарстан має найбільший потенціал для самостійного, окремого від Росії існування – і економічного, і культурного, і релігійного. Татари суттєво відрізняються від росіян. У Татарстані до сьогодні зберіглася посада президента, що закріплено в конституції цієї країни і суперечить законодавству РФ. Це питання й досі ніяк не можуть вирішити. Більше того, був цілий демарш парламенту Татарстану, який одноголосно проголосував за збереження посади президента Татарстану і невиконання приписів федерального центру.
• Башкирія. Башкирія – із подібними інтенціями, що й Татарстан. Цей регіон історично називається Ідель-Урал: Ідель – це тюркською назва річки Волги, тобто Волго-Уральський регіон.
• Українська Кубань. Цей регіон історично є українським, заснованим українцями. Внаслідок певних сепаратистських дій на Північному Кавказі Кубань може відділитися також.

Загалом, коли почне "сипатися" федеральний центр, може відбутися парад регіональних сепаратизмів.

• Далекий Схід, зокрема, Приморський край та Хабаровський край. Цей регіон економічно набагато більше залежний і прив’язаний до Китаю і його ринків та до Японії, ніж до федерального центру Російської Федерації. Ці території можуть спробувати відділитися з певних причин економічного характеру. Втім, це буде не відхід до Китаю чи Японії, а створення окремих держав, які балансуватимуть між Китаєм, Японією і Росією.
• Якутія. Якутія – регіон, мабуть, із найвищим рівнем суто етнічного націоналізму серед інших народів РФ. Якути теж мають величезні економічні можливості для окремого існування. Перш за все, йдеться про природні багатства: поклади, надра, алмази, газ, нафта і таке інше.
• Калінінград. Це інший напрямок – західний. У Калінінграді теж є всі передумови для того, щоб при послабленні федерального центру був оголошений власний регіональний суверенітет і почалася інтеграція в європейські та євросоюзівські структури, які географічно та економічно набагато ближчі, ніж федеральний центр.

Отже, щойно ослабне федеральний центр, підуть тріщини по лініях внутрішніх розмежувань всіх федерацій. А калінінградський ексклав взагалі не має кордону з РФ.

Що може призвести до послаблення федерального центру та початку всіх вищеназваних процесів? Історично в Росії до цього призводили смути – переходи влади від одного правителя до іншого чи від однієї династії до іншої. Так, до речі, було під час особистого конфлікту між Єльциним і Горбачовим, коли розвалився Радянський Союз, так може бути і з Російською Федерацією, якщо там з’явиться якийсь інший претендент на трон. Після Путіна чи ще під час його правління така фрагментація федерації може повторитися.

В авторитарних режимах завжди найбільш вразливий час для внутрішньої стабільності – це зміна автократа, перехід влади від одного автократа до іншого. А якщо претендентів більше, ніж один, то виникає внутрішньоелітний конфлікт. Саме в такий момент регіональні та національні еліти Російської Федерації намагатимуться перетягнути на себе якомога більше повноважень, суверенітету та контролю над своїми територіями. Адже саме в цьому вони вбачають, по-перше, сенс для себе, а, по-друге, найкращий спосіб зберегти самих себе і свою територію під час перехідного періоду чи смути.

Якщо Росія почне "сипатися", для України не буде жодних ризиків. Внаслідок фрагментації Російської Федерації не буде гірших наслідків, ніж та ситуація, що є зараз. Росія не просто являє собою пряму загрозу для України, а вона воює з Україною. Якщо вона почне розпадатися, то військова небезпека від Росії для нашої держави на порядок зменшиться. Ті фрагменти, які залишатимуться від Росії, навряд чи зможуть займатися експансією – вони будуть зосереджені на внутрішніх проблемах і своєму власному головному болю.

читайте такожЧекаючи, коли "полихне" в Україні, Росія може проґавити власні території

Хоча такий сценарій розвитку подій може створити певний міграційний тиск на Україну, тому що біженці з Росії тікатимуть до нас. Особливо це стосується людей, які мають українське походження (а таких мільйони в РФ).

Тут можна провести історичну аналогію зі втечею з Москви і Петербургу буржуазії та аристократії до Києва за часів гетьманства Павла Скоропадського. Тоді, рятуючись від хаосу на тих територіях, вони шукали собі притулку. Але і в ті часи це не становило для України жодної загрози. Навпаки, люди приїжджали з грошима і витрачали їх у київських ресторанах, як відомо з мемуарів. Загроза для тодішньої України походила зовсім не від тих людей.

Тому навряд чи вибух на Росії становитиме велику загрозу для України. Це – вигадки російської пропаганди, спрямовані не стільки на Україну, скільки на західний світ, аби той боявся розпаду ядерної Росії, бо, мовляв, не відомо, до кого потрапить ядерна зброя. Хай там як, але такий сценарій навряд чи буде гіршим для України, ніж те, що є зараз.

читайте такожНад Росією нависла сокира нових санкцій США: чи змусить це Кремль відмовитися від наступу на Україну

Із Кримом, до речі, буде така сама історія, що й з Калінінградською областю. Після послаблення федерального центру він не зможе далі перебувати в орбіті Москви і шукатиме способів нової нормалізації. Найпростіше для Криму буде повернутися до складу України, можливо, на умовах автономії, а, можливо, на нових умовах.

Оскільки прямої війни між Україною та Росією в Криму не було, Крим може повернутися до складу України завдяки політико-дипломатичному рішенню.

В разі фрагментації РФ Україна зможе вибудовувати свою політику на російському напрямку, встановлюючи прямі контакти з російськими регіонами, перш за все, такими, як Кубань, Татарстан, Північний Кавказ та навіть Далекосхідна Республіка.

Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред