Меркель 2.0 з акцентом на Росію: чого чекати від нового канцлера Німеччини

ЦВК Німеччини оголосила результати виборів у Бундестаг, згідно з якими перемогу здобула Соціал-демократична партія Німеччини.

На програші правлячої донедавна партії Ангели Меркель ХДС/ХСС позначилася сукупність факторів. По-перше, загальна втома від традиційного істеблішменту (яким якраз є ХДС/ХСС). По-друге, в останні 10 років у Німеччині загострився запит суспільства на оновлення політичної системи і попит на вирішення соціально-економічних і етичних проблем - рівності, бідності тощо, тоді коли Християнські демократи, здебільшого є представниками великого бізнесу.

Німецький політичний порядок серйозно "полевів" останнім часом, як і ослаб за останнє десятиліття політичний центр. Тому результат виборів був очікуваним і показав, що партія ХДС/ХСС потребує перебудови - переосмислення своєї політики і оновлення керівництва. Очевидно, що Армін Лашет кампанію не витягнув, незважаючи на те, що його просували і вибір був зроблений на користь нього, а не Маркуса Зедера, лідера ХСС, більш консервативного в порівнянні з Лашетом. Але ця ставка виявилася помилковою, адже зберегти все, як було при Меркель, не вийде, тому що тоді вони просто і далі будуть програвати вибори.

Тому тепер у ХДС/ХСС два варіанти - або вона увійде в коаліцію (за право її формувати вони зараз будуть конкурувати з соціал-демократами), або піде в опозицію.

Істотно зовнішня політика Німеччини не зміниться. Адже більшість партій, включаючи соціал-демократів, не ставили під сумнів основоположний курс, який раніше обрала Німеччина. Єдине, що соціал-демократи більш схильні і тяжіють до ідеї розширеного партнерства з Росією. І якщо саме вони будуть формувати коаліцію, а канцлером стане Олаф Шольц, то, швидше за все, вони будуть намагатися уникнути конфронтації з РФ і Китаєм і намагатися грати балансуючу роль між США і Китаєм.

Тобто якщо "зелені" більше хвалили Штати і виступали за тісну співпрацю з США проти Китаю і Росії, то у соціал-демократів зовсім інша позиція.

По суті Німеччина у зовнішній політиці продовжуватиме шлях Меркель, але у точкових моментах можуть змінитися акценти - соціал-демократи будуть налаштовані працювати з Росією більш тісно, ніж при Меркель, зокрема, у розширенні торговельно-економічного співробітництва, можливому ослабленні санкцій (але це поки велике питання, оскільки питання санкцій прив'язане до виконання політичних умов), точкового партнерства в галузі енергетики, безпеки. Іншими словами, всього того, що не наважувалися зробити при Меркель, яка формувала позицію Німеччини після подій 2014 року. Але новий лідер вже не буде пов'язаний цими обмеженнями і зможе посилити співпрацю з Росією, незважаючи на всі проблеми.

До слова, "зелені", швидше за все, будуть у коаліції і матимуть право голосу, як і будь-який інший її учасник. Але все залежатиме від переговорів - які позиції вони зможуть або не зможуть відстояти.

Для України, яка чомусь робила на них ставку, це нічого не означатиме. Єдине, що нас цікавило в контексті "зелених" - це Північний потік-2, але труба вже добудована і від неї ніхто не відмовиться, оскільки це дуже нерозумно і проти цього виступає велика частина німців, навіть виборці "зелених". Тому якихось зрушень на цьому напрямку не буде. Тим більше, що ми повинні врахувати, що уряд у Німеччині сформують до Різдва, хоча фактично процес може затягнутися.

читайте такожКінець епохи Меркель: Клімкін оцінив шанси нових німецьких політиків врятувати Україну від Північного потоку-2Не варто очікувати і зміни позиції Німеччини по Донбасу. Перш за все, кандидати в канцлери про це практично не говорили, бо тема Донбасу, як і взагалі зовнішньої політики, мало цікавить німецьких виборців. Той курс, який взяла Меркель, усіх влаштовує. Від позиції Німеччини як посередника ніхто відмовлятися теж не буде і щось змінювати німцям у цьому питанні не цікаво.

Якщо з'являться якісь альтернативи з українського боку-це вже інше питання. Але враження таке, що їх це питання не цікавить в принципі. Їх влаштовує поточний статус-кво напівзамороженого конфлікту. Тим більше, що Німеччина вже давно взяла курс на збереження гібридного миру. І якщо буде потрібне вирішення, то вони не проти заморозки конфлікту, тому що врегулювати його, очевидно, не вдається.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред