"Миротворці" РФ в Казахстані ніяк не підпорядковуються місцевій владі

На тлі протестів у Казахстані виникає питання про залучення сил ОДКБ. Точніше, не відразу. Для початку відбулися кілька дивних подій.

1. Після 2-3 днів (залежно від міста) мирних протестів раптом виникли якісь "радикали".

2. У цих груп "раптом" з'являється зброя, яка активно застосовується. (ще до захоплення дільниць поліції і т. д.)

2. Ці групи створили картинку – розгромлені магазини, банки і т. д. Процес почав набирати обертів за рахунок людського резерву у вигляді молодих невлаштованих в житті громадян: "однокровців" (етнічних казахів, які повернулися на батьківщину або їх дітей), жителів депресивних регіонів, які перебралися у великі міста.

читайте такожРосія почала перекидання військових до Казахстану: "миротворців" запросив президент3. Токаєв за добу прибирає з ключових постів у силових відомствах ставлеників Назарбаєва. У тому числі в президентській охороні.

На цьому тлі заявляє про жорсткі дії і віддає наказ про зачистку великих міст. І з'являється прохання до ОДКБ. Тут так само кілька варіантів причин:

1. Залучити росіян як гарантів переходу влади від клану Назарбаєва (унеможливити опір і переворот).

2. Зіграти на випередження і залучити РФ у вигідному для себе форматі – не як захисників "російськомовної меншини".

читайте такожУ Казахстані Путін може відгребти швидко і ефективноТому Токаєв і казав про терористичну загрозу. Формально при такому зверненні мав би бути задіяний мандат колективних сил оперативного реагування ОДКБ. Це бойові частини, які надаються для боротьби з терористичною загрозою і можуть застосовуватися для придушення заворушень, знищення "НЗФ" і т.д. але з ключовою відмінністю – вони надаються місцевим силам безпеки. Тобто, в нашому випадку віддаються під командування казахам. Це був би ідеальний варіант для Токаєва.

Але Путін вирішив зіграти по іншому. У рішенні, озвученому Пашиняном йдеться про колективні миротворчі сили (КМС). Такі сили відправляються теоретично для встановлення миру між конфліктуючими сторонами (!) Відчуваєте різницю: не на стороні Токаєва, а з можливістю "запобігання зіткнень" з "іншою стороною". Друга ключова відмінність - командування. КМС відправляються зі своїм командуванням (читай російським) і ніяк не підкоряються місцевій владі. Тобто РФ залишає за собою поле маневру. І, як мінімум, бере під "охорону" об'єкти критичної інфраструктури сусідньої держави. Яка, до слова, нехай повільно, але успішно відповзала зі сфери російського впливу останні 10 років.

І є ще одна деталь. У КМС залучають бійців 103 десантної дивізії з Вітебська. Так, білорусів. Це для Москви важливо подвійно - прив'язка Мінська до себе і політична реакція ззовні. На тлі кризи в самій Білорусі після початку "відрядження" десантників до Казахстану навряд чи знайдеться велика кількість політиків, готових повірити в можливість самостійного прийняття рішень Білоруссю у військовій сфері.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред