Китай - США. Розмови про новий світопорядок. Спочатку преамбула. Фактично, Путін вимагав перегляду системи світових відносин і фіксації (в документах) за РФ статусу супердержави, зі своїми зонами впливу, зі своєю "периферією".
На цьому тлі такі ж процеси йшли по осі США - КНР. Тільки Пекін діяв дещо іншими способами, проходячись економічним катком і після промови Сі до 100-річчя КПК пропонуючи цивілізаційну альтернативу західному світу.
На цьому тлі, як частина російського тиску щодо визнання глобальних претензій Кремля, почалася війна в Україні. До речі, Путін сам це визнав говорячи про "війну за суб'єктність". Значна частина наших партнерів (і керівництво КНР) не вірили в те, що Україна може встояти. Реакція була відповідною. Але минув тиждень, за ним два, Росія загрузла в Україні і стало зрозуміло, що Кремль не може підтвердити свої претензії на глобальну політичну роль.
Вплив РФ тане і ця ситуація вигідна як США, так і Китаю. Причому, якщо подивитися на останні домовленості Пекіна і Москви, то можна провести паралелі з недавніми подіями біля українських кордонів. На тлі політичної кризи в Білорусі Путін істотно наростив російський вплив. Про формальну ліквідацію білоруської незалежності мова не йде, але Лукашенка глибоко занурили в роль "веденого" або свідомо слабкого партнера. Китай сьогодні тими ж методами (але великими темпами) проводить аналогічну політику щодо РФ.
Ще місяць тому відносини Пекіна і Москви можна було назвати відносинами хоча б порівнянних політичних гравців. Із затягуванням війни Путін скочується в позицію "молодшого партнера". Про що свідчить, наприклад, видавлювання російського впливу з Середньої Азії через інструментарій ШОС (Шанхайська організація співпраці. - Главред). Навіть в аспектах безпеки - організація, яка до 2021 року навіть не заїкалася про силовий компонент - сьогодні претендує за заміщення ролі ОДКБ в регіоні.
Для США ослаблення РФ в результаті війни в Україні має ще більш привабливі перспективи. Зокрема, відбувається консолідація ЄС, зближення позицій Брюсселя і Вашингтона. Паралельно посилюється роль держав Тримор'я. В енергетичному секторі зменшення присутності РФ на ключових ринках дає переваги американським компаніям і бізнесам з держав-політичних партнерів США.
читайте такожЧому Китаю конче потрібно, щоб війна в Україні скоріше закінчиласяТепер підходимо до головного-дзвінку Джозефа Байдена Сі Цзіньпіну. Точніше до двох подій: згаданої телефонної розмови і зустрічі Міністра закордонних справ КНР Ван і з новим генсеком ШОС (а раніше заступником Ван І і послом КНР в ЄС) Чжан Міном.
В обох випадках обговорювалися питання підтримки (або реформування) світової системи і піднімалася тема війни в Україні.
Державне інформаційне агентство КНР" Сіньхуа " досить цікаво розставило акценти в матеріалах щодо подій. У російській версії говорилося про дзвінок з Вашингтону і про те, що сторони обговорювали питання миру.
Англомовна версія більш детальна. Йдеться про те, що" світовий ландшафт зазнав змін " і що війна в Україні — частина даного процесу. Далі наведу цитату з висловлювання Сі Цзіньпіна "As permanent members of the United Nations Security Council and the world's two leading economies, we must not only guide the China-U.S. relations forward along the right track, but also shoulder our share of international responsibilities and work for world peace and tranquility". Тобто КНР визнає, що Пекін і Вашингтон повинні взяти на себе відповідальність у стабілізації світової системи.
Ще більш потужні акценти на китайській ролі (в тому числі в досягненні миру в Україні) і прохання США вплинути на РФ розставлені в китайській версії матеріалу про ту ж подію.
І, нарешті, інформація про розмову Ван І і Чжан Міном. Ті ж акценти про руйнування світопорядку і необхідності брати відповідальність за стабілізацію.
читайте такожСтерв'ятник в очікуванні: яку гру щодо Росії веде КитайКитай проводить досить раціональну політику. Тактично Пекін несе витрати, викликані війною. Стратегічно він поки "в плюсі" - ослаблення РФ і прив'язка Москви як "молодшого партнера" є вигідною перспективою.
Варіант активної участі в переговорному процесі навколо України також може бути привабливий як демонстрація ролі КНР. Проста схема: є російська агресія, є санкції західних держав, є опір України, але немає виходу з ситуації. І якщо Пекін своїм втручанням "зрушить процес з мертвої точки", він отримає колосальні зовнішньополітичні бали — продемонструє можливість впливати на вирішення криз далеко від своїх кордонів. І, що важливо, в Європі.
Друга частина рівняння не надто задовольняє США, якщо тільки Вашингтон і Пекін не вийдуть хоча б на контури розуміння конфігурації біполярного світу (де КНР — один з полюсів).
Але для обох учасників подальше ослаблення РФ виглядає хорошою перспективою-залишити Путіна без геополітичних амбіцій в ролі керівника країни-сировинного придатку.
Тому сторони спостерігатимуть ще кілька днів. Принаймні за тим, як Україна утилізує другу хвилю вторгнення, яку збирає Путін. Для Пекіна знаком до дії буде друге звернення з боку США. І після цього можлива активізація.
Поки ж державні ЗМІ Китаю (а інших немає) дещо змінюють акценти — активно показують, як Росія завдає ударів по мирній інфраструктурі в Україні і починають говорити про необхідність зупинити "таку війну".
Очікувати того, що проблеми російського вторгнення швидко і остаточно вирішать за нас, не доводиться. І, що дуже добре, - в українському суспільстві практично не залишилося таких ілюзій.
читайте такожВійна Росії в Україні вигідна Китаю, або як Путін за Піднебесну робить всю брудну роботуБуде друга хвиля, яку доведеться перемолоти. Потім час раціонального підходу до партнерства. Зміна ролі і ваги РФ в міжнародній політиці, підхід глобальних гравців до формування системи співіснування відкриває для нас можливості.
Зрештою, китайські аналітики пишуть про можливу роль України як моста між Сходом і Заходом, між двома глобальними системами. У мостах зацікавлені обидві сторони. А це означає можливості нового рівня співпраці як з США, ЄС так і з КНР.
Про це треба думати вже сьогодні. І тоді все буде Україна!
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
