На цій планеті занадто багато людей

Проблеми зміни клімату, забруднення пластиком, окислення океанів, вимирання Великого Бар'єрного Рифу, танення льодовиків, глобального потепління, викидів СО2, Грети, Кіотського протоколу, Альберта Гора, "Північного потоку" та інші - полягають тільки в одному. Нас занадто багато.

Нас занадто багато.

На цій планеті занадто багато людей.

І в цьому корінь всіх проблем.

Своєю життєдіяльністю ми виділяємо занадто багато енергії. Яка переходить в тепло. Яке нагріває планету.

Наші відходи - це теж енергія. Пластик - це ж не просто пакет, це енергія, як законсервована, так і вже випущена на свободу. Щоб створити пластиковий пакет, ми споживаємо паливо - і виділяємо енергію. І щоб знищити пластиковий пакет - спалити або переробити - ми виділяємо як енергію на його переробку, так і вивільняємо енергію, яку вклали в сам пластик. Бактерії в землі їдять пластик, пукають, будують глобальний парник.

Так відбувається абсолютно з усім. Ми їдемо на роботу - нам потрібно добути паливо, переробити, спалити. Ми їмо сніданок - нам потрібно добути калорії, переробити, спалити. Ми купуємо одяг - нам потрібно добути бавовну, переробити, спалити. Викинути футболку на звалище - фактично теж спалити. Просто це повільне виділення енергії. Енергія ж нікуди не дівається. Спочатку ми у вигляді сонячного світла, добрив, солярки для трактора, їжі для хлопкороба, логістики, вкладаємо її в бавовняну коробочку, потім трансформуємо матерію - енергію бавовняної коробочки в трикотажні волокна, потім викидаємо волокна на звалище, і там вона, що розкладається бактеріями, знову вивільняється в простір.

І ніяк інакше неможливо.

Що б ви не робили - вчилися, заробляли гроші, валяли дурня, пили пиво, подорожували, прогулювали школу заради зміни клімату, читали цей текст, та просто жили - ви виділяєте енергію. В будь-якому її вигляді. Така фізика нашого світу. І чим технологічніша цивілізація, тим більша кількість енергії витрачається і виділяється кожним індивідуумом. Стільки енергії, скільки ми зараз видобуваємо і споживаємо на годину - з телевізором, автомобілем, літаком, комп'ютером, чаєм, їжею, одягом - ось просто горами одягу - жителю тринадцятого століття вистачило б, напевно, на рік. У нього було одне плаття на десять років. Юшку він варив раз на добу. Кип'ятити по п'ятнадцять разів чайник було в той час просто неможливо - довелося б дрова колоти з ранку до ночі. Їздив він на коні, в кращому випадку. А м'ясо їв під час великих релігійних свят.

читайте такожНе плачте через Північний потікВи запитаєте мене, при чому тут "Північний потік". А при тому. При тому, що кількість населення за останні сто років збільшилася мало не на порядок. У тисячу дев'ятисотому нас було півтора мільярда. У двохтисячному - шість мільярдів. Зараз - під вісім.

У сімдесятих захисники жаб вирішили, що атомні станції це зло і моторошна гидота, і почали боротьбу з ними. До дев'яностих майже перемогли. До нульових перемогли остаточно. В десяті перемогли вугілля.

А в 2021, коли населення Європи збільшилося в кілька разів, а харчуватися сонечком і какати метеликами Хомо сапієнс чомусь не став - раптом з'ясувалося, що цьому виду як і раніше треба щось жерти і чимось себе зігрівати. Вітру достатньо на узбережжі, сонця достатньо в Іспанії - а в Німеччині, яка і заборонила атомну і вугільну енергетику повністю, виявляється, взимку і темно і холодно, і моря немає. Несподіванка яка.

Плюс Китай вирішив теж відмовитися від вугілля - що абсолютно правильно - і почав прискорено переходити на газ.

І виявилося неймовірне.

Газу, блін, на всіх не вистачає.

Ти дивися.

Тепер, щоправда, ООН оголосила, що атомна енергетика відноситься до зеленої енергетики, так як вона абсолютно безпечна і завдає екології куди меншу, і, головне, точкову шкоду, ніж те ж вугілля, якщо не вибухає, а, отже, її треба розвивати і зробити так, щоб вже гарантовано уникнути аварій, та тільки пізно вже. Газ 1900 доларів за куб, чого не було ніколи. І Україна зі своїми проблемами, війною і окупацією, для німецького бюргера йде тепер просто в одне місце. Своя сорочка ближче до тіла. Зима наближається.

Так що за виключенням української ГТС з цієї схеми можна сказати офігенне спасибі захисникам жаб в Баварії сімдесятих.

Путін сидить і потирає ручки. Я б на його місці тепер тільки і робив, що вкладав би мільярди у всіляких Грет.

Дивно, як все пов'язано в цьому світі, чи не так?

Великобританія вийшла з Євросоюзу - і на заправках зник бензин. Там зараз реально черги, як в СРСР у вісімдесятих. Здавалося б, чому? А тому, що тепер закордон. А правила в'їзду для робітників в закордон зовсім не такі, як не в закордон. І в Британії намалювався дефіцит у сто тисяч (!) дальнобій. Які цей бензин і розвозили. До побачення, поляки, вам тут більше немає місця.

читайте такожКому вигідна пандемія? Одна відповідь точно єА тут ще трапилася пандемія, рух взагалі припинився, і два роки всі сиділи на попі. За ці два роки далекобої, щоб не здохнути з голоду - скотиняки такі, ти подивися на них, а - перекваліфікувалися на інші категорії, знайшли собі інші ніші, машинки менші, доставки коротші - і коли обмеження зняли, з'ясувалося, що повертатися на фізично важку роботу щось вже ніхто особливо і не хоче.

Швеція, до речі, минулого тижня вже остаточно зняла всі обмеження. Які там і так були рекомендаційними лайт.

Це був відступ, якщо що. Повертаючись до основної теми. Раніше земля цілком переробляла нашу присутність на ній. Наш тепловий слід на планеті був настільки невеликий, що природа справлялася з ним без проблем. Тепер уже не може. Це сталося зовсім нещодавно. Власне, це сталося тільки зараз. Ось тільки за останні кілька років ми перейшли ту межу, за якою ми гадимо більше, ніж планета може самоочищити.

Так от. Є тільки два рішення цієї проблеми. Перший - повернутися до способу життя тринадцятого століття.

Жодної нафти. Жодних літаків. Жодних заводів. Жодних виробництв. Жодних залізниць. До дядечка в сусіднє село за сто п'ятдесят кілометрів ви будете їхати тиждень. Харчуватися будете тим, що зробите самі. Ну, або обміняєте на ярмарку по бартеру. Електрики не буде. Пластика, скла, комп'ютерів, телефонів, мобільного зв'язку, інтернету - теж. Передача інформації тільки усна. Або на папері.

Не тому, що інтернет і п'ять джі. А тому, що для виробництва кожного девайса потрібно витратити просто дідькову хмару енергії, а для підведення електрики в вашу розетку потрібно витратити ще більше, перегородивши річку або спаливши тонну вугілля.

Гранично простий рецепт, так?

Проте. Як завжди є це одне прокляте, дідькове але. На жаль, цей спосіб не працює. Тому що прогодувати і протопити екологічно чистими дровами можна було п'ятсот мільйонів осіб - скільки жило на всій планеті в тринадцятому столітті. Але ніяк не вісім мільярдів. Ми просто вирубаємо всі ліси всієї планети за рік - і справа з кінцем. І тоді тут реально буде вже повна безлюдна пустеля.

А крім лісів ми зжеремо всіх звірів. Ну, агроферм же більше не буде. Корівки пукають, забруднюють атмосферу - що, до речі, справжня правда, агрохолдинги виділяють чортову хмару метану і СО2 - телятка страждають, якщо ми п'ємо їх молоко та й взагалі є вбита жива істота, фі, трупоїди.

Екосистеми будуть порушені і знищені повністю, харчові ланцюжки розірвані в одному місці - ось тут нам і амба.

Але навіть і не це проблема.

Проблема - що ніхто більше так жити не захоче.

В Америці я був всього двічі. І до кінця свого життя буду ще двічі, напевно. У всякому разі, вже точно не щороку. У цьому плані я залишаю після себе дуже невеликий тепловий слід. Але Гретта каже мені, що це саме я позбавив її дитинства.

Дорога Гретто. Я, можливо, і радий був би витратити на ці два рази по два місяці на подорож в кожну сторону на вітрильному катамарані, разом рівно рік мого життя, але, боюся, у мене просто немає такої можливості. Ось нашкребти три тисячі за п'ять років, щоб показати родині Нью-Йорк, я, напевно, ще зможу. А ось катамаран - вже ні. Не потягну.

Я не потягну півроку на конях звідси до Києва. Я не потягну на велосипеді на море. Я не потягну дров'яну піч і воду з колодязя. І нежить при такому розкладі, я теж вже не витягну.

читайте такожХаотична вакцинація в Україні: кого прирікаємо на смертьНу, тому що вакцин теж не буде. Уявляєш, яка несподіванка? Вакцина, на доставку якої необхідно півроку - це вже не вакцина. Вона просто нафіг вже не потрібна. Віспу і поліомієліт ми змогли перемогти тільки тому, що зуміли побудувати паровози, пароплави, залізниці - і навчилися швидко доставляти ліки.

Тому в твоєму ідеальному світі, моя дорога, всі б уже померли від ковіду.

Нам потрібне паливо. Нам потрібна енергія. Нам потрібна нафта. Нам потрібен газ. Нам потрібен атом. Нам потрібен пластик, метал, літій і вуглець.

Мені потрібен.

Я намагаюся жити максимально екологічно, я сортую сміття, я не жру в три горла, викидаючи половину недоїденого, гора пластикових пакетів удома дратує мене до такої міри, що я ними практично не користуюся, у мене звичайна сумка а-ля вісімдесяті, (сніжинки їх називають "шопперами", відріжте мені вуха хто-небудь), я не літаю через океан туди-сюди, не спалюю тонни гасу й у мене немає навіть машини. При моєму способі життя мені поки досить велосипеда.

Але мені потрібна буде машина. Одна на сім'ю. Я мрію відвезти доньку до фіордів з наметами. Один раз за все життя.

Мені потрібна нафта. Мені потрібні газ, пластик і гідроелектростанції.

Хоча б просто для того, щоб писати цей текст.

До речі, якщо зовсім прибрати пластик з нашого життя - уявіть, скільки дерев доведеться вирубати, щоб забезпечити екологічною упаковкою вісім мільярдів покупців?

Проблема не в самому пластиці, як такому. Проблема в його надлишку і нереалізації відходів.

Тому насправді рішення у нашої проблеми є тільки одне. Скоротити населення Землі. Причому, не просто скоротити, а мільярди так на три-чотири, щоб повернутися в той рівень, коли планета буде здатна переробляти наше лайно.

Грето, сонце моє. Скажи ... ти готова влаштувати найкривавіший геноцид в історії людства?

Ядерна війна цілком вирішила б проблему, наприклад. Готова вбити половину популяції?

Я от якось ні.

Життя мімімішних білих плюшевих арктичних ведмедиків я ставлю все ж нижче, ніж життя людей.

Хоч вони і такі му**ки бувають часом.

Я зараз про нормальних му**ків.

Які не вбивають інших.

читайте такожКовід не закінчиться ніколи: чи потрібен Україні локдаунМожна, звичайно, слухати красиві комп'ютерні казки про тероформування Марса, і місто-сад на Червоній планеті через чотири роки, та тільки, от біда знову якась - це красиві комп'ютерні казки.

Так, можна Марс розігріти ядерним або кометним бомбардуванням, і, поки він буде покритий пилом і трохи розігрітий, накидати туди бактерій, щоб вони їли - не знаю, що там є - і пукали киснем і СО2 для парникового ефекту. За п'ять мільйонів років, напевно, це можливо.

Біда тільки в тому, що у Марса вже була атмосфера. Приблизно чотири мільярди років тому. А потім він охолов. Охолола і затверділа його мантія. Обертання ядра припинилося. Немає обертання ядра - немає магнітного поля. Немає магнітного поля - сонячний вітер здуває атмосферу.

І приходить радіація.

Коло замкнулося.

Щоб повернути Марс у стадію геологічної активності, треба по ньому заново вмазати якоюсь Теєю, почекати чотириста мільйонів років, поки він охолоне, на ньому з'явиться кора, вода і атмосфера, і тоді заселяти.

Та й вільної Теї більше немає.

Так що варіантів розв'язання проблеми - щоб без масового геноциду і без рубища з мішковини з проказою і бубонною чумою - залишається всього лише один. Зменшувати споживання золотого мільярда - скрізь, у всіх сферах, від обжерливості до зміни айфонів щороку - використовувати те паливо, яке маємо, і, використовуючи його, вкладатися в науку і технології, щоб винайти нове.

Власне ось тобі, Грето, формула Прекрасної Землі Майбутнього: менше жерти - менше гадити. У всіх сенсах.

І жодних інших варіантів поки не проглядається.

Це обов'язково станеться. Наступною епохою буде, швидше за все, епоха атомної енергетики. Скрізь. Від забезпечення мегаполісів до мініреакторів в автомобілях.

Потім з'являться нові технологи і нові матеріали, які дадуть нам перевагу при використанні сонячної, геотермальної, або, можливо, якихось нових видів енергії. В яких їх ККД буде перевищувати їх шкоду.

Ви знаєте, що з сонячними електростанціями виявилася одна несподівана проблема? Поле дзеркал, сконцентроване на одній вежі, дає такий промінь, що на його світло летить все, що вміє літати, і там згорає. Одна вежа вбиває по кілька сотень птахів на день.

Не буває нічого безкоштовного.

А Марс ми обов'язково колонізуємо. У цьому я не сумніваюся. І Місяць. На який винесемо все своє виробництво, що загаджує планету. Побудуємо там бази, і нові форпости, щоб рухатися далі. Можливо, навіть, міста. Частково знявши навантаження на Землю.

Це обов'язково буде.

Просто не зараз.

Якщо до того моменту не вб'ємо себе самі.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред