На плечах росіян, які запанікують, ми зможемо зайти в Крим

Для того, щоб контрнаступ був для нас успішним, потрібно звернути увагу на деякі моменти.

По-перше, треба оцінити сили і засоби противника та наші можливості, і відповідно до цього підготуватися. Це цілий комплекс – розвідувальні дані, які мають дійсно свідчити про те, які потенційні можливості у живій силі ворога, на яких напрямках, який його вогневий потенціал та потенціал боєприпасів. І найголовніше – які резерви може задіяти ворог та на яких напрямках. Виходячи з цих даних, наше командування, Генштаб, і планує ці наступальні операції, і оцінюючи наші ресурси і можливості та готуючи їх для успішного контрнаступу на тих напрямках, де ворог, по-перше, цього не очікує, де є перспектива розвитку контрнаступу стратегічного рівня. Це передбачає не лише прямі наступальні операції, а й удари з тилу, флангів, які дезорієнтують противника, а й забезпечення наших тилових можливостей і флангів. Бо ми маємо практику, під час якої був наступ на Ізюм, Балаклею і була змога зайти до Луганська, але були недостатньо забезпеченими наші тилові можливості і фланги, через що ворог міг вдарити по нас ззаду або створити передумови для оточення. Тому ми і зупинилися на лінії Сватове-Кремінна, щоб поповнити резерви і не допустити такої можливості для противника.

По-друге, надзвичайно важливе отримання і системне введення у війська новітньої техніки, озброєння та отримання величезної кількості боєприпасів – це не менш важливий етап паралельно із підготовкою військ. Тому що не маючи далекобійних ракет до 150 кілометрів, які мають знищувати тилові можливості ворога (резерви, склади, штаби, літаки, дрони та вогневі засоби у разі їхнього постачання на фронт), мають бути і ефективні системи ППО, і стратегічні засоби, що ми отримуємо від Patriot, і зенітні ракетні комплекси на фронті, які будуть збивати літаки, ракети та безпілотники, які можуть створити великі проблеми нашим силам наступу.

Рекомендуємо:

Чому путінський режим впаде після поразки в Україні

По-третє, це потужні ударні кулаки, які мають формуватися за рахунок бронетехніки, БТРів, самохідних артилерійських установок, і підтримані ракетними системами, які завдаватимуть ударів на великих відстанях, більших за 80 кілометрів. Деякі ракети добивають вже на 150 кілометрів, що допомагає знищувати додаткові ресурси РФ, які вона буде підтягувати на пріоритетні напрямки або маневрувати з інших секторів у напрямку основного удару ЗСУ. Тобто знищити ці ресурси ще до того, як вони почнуть рух – не на фронті, або коли вони йдуть з тилу, або з іншої ділянки фронту. Зрозуміло, це і Leopard, і Challenger 2, які ми отримали, Abrams, БТРи Bradley та інші, які забезпечать як ефективні наступальні операції, так і маневри великої кількості військ та знищення танків противника.

Також для цього потрібні потужні можливості радіолокаційного контролю – це і авіація, і ракетні системи, інші радіоелектронні моделі контролю, які забезпечують не лише виявлення вогневих точок ворога, але й їх нейтралізації та дезорієнтації шляхом встановлення відповідних електронних екранів, які не дають можливості навести зброю на українські позиції.

Ну і, звісно, величезна кількість боєприпасів – це та основна складова, яка забезпечить ефективність використання усіх сил та засобів наших військ. Без боєприпасів фактично війна жодним чином не може бути успішною, бо навіть ті засоби, які не мають боєприпасів тоді не мають жодної цінності. І

Потужна система підготовки українських військ, особливо тих, які сьогодні володіють новітнім озброєнням західного зразка, а також формування потужних частин резерву, які сьогодні готуються на базі Міноборони та МВС. Зокрема, тут ми вже маємо вісім бригад прориву і додаткові ще формуються на базі Нацгвардії та спецслужб. Це – цілий комплекс підготовки бійців і командирів, які будуть націлені на проведення потужних ударних операцій у комплексі з новітнім озброєнням, новими навичками та комплексним застосуванням цих засобів.

Також можливе проведення відволікаючих ударів або ударів по окремих напрямках, але це не буде основний удар. Він, думаю, планується у тих місцях, де будуть виявлені слабкі місця противника, а з іншого буде перспектива широкомасштабного контрнаступу. Це може бути, якщо говорити без розшифровки, і на східному напрямку, і на південному, у процесі чого на плечах панікуючих росіян ми зможемо заходити навіть до Криму, тобто тоді можливе проведення кампанії з визволення окупованого Криму.

Відтак за умови комплексу заходів організаційних, оперативних та військових, глибокого знання за рахунок радіо- та агентурної розвідки противника ми зможемо підготувати, спланувати конкретні стратегічні операції та найголовніше, їх реалізувати у найближчі терміни, які називаються керівниками відомств. Але це можливо за умови готовності. Ця готовність зараз назріває, тож у найближчі місяць-два ці плани мають бути реалізовані.

Микола Маломуж, ексглава Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред