Яворівський полігон, по якому гатили російські окупанти, має міжнародний формат. Це - центр підготовки миротворчих місій, тож сам його статус передбачає перебування полігону поза межами військових дій.
Бити по такому полігону - це порушувати межі міжнародного права і війни. Оскільки він знаходиться у межах України, то це - сигнал загрози для країн НАТО та ЄС. Тож тепер може бути активована позиція тиску на РФ і у разі посягань на території країн НАТО (Польщі, Румунії чи країн Прибалтики), їх конвої та міжнародні гуманітарні коридори під їх егідою, це вважатиметься нападом на НАТО.
Тому зараз зусилля будуть спрямовані на те, щоб засудити Путіна, попередити його про недопущення таких дій, але у зв’язку з тим, що полігон знаходиться не на території України, прямої військової відповіді НАТО не буде.
У той же час це може бути початком розблокування свого нейтралітету. Для України це хоч і не практичний крок, але це покаже Путіну, що така потужна спільнота як НАТО може включити всі військові і оперативні ресурси проти Росії.
Це, насамперед, грає на підсилення української обороноздатності і духу, аби "умиротворити" Путіна за рахунок міжнародних інструментів. Але разом з тим, прямої конфронтації та війни не буде. Але факт обстрілу міжнародного полігону можуть використовувати у більш ефективних переговорах інших гравців - наприклад, Ердогана, який вже провів перемовини з Путіним. Зокрема, із заяв голови МЗС Туреччини випливає, що є розуміння з боку Путіна для зустрічі у Туреччині на вищому рівні та підготувати відповідні угоди щодо припинення війни, виведення російських військ з території України.
Та допоки не буде хоча б випадкових ударів по території НАТО, особливо по сусідніх з Україною державах, НАТО не закриє небо, бо не хоче створювати конфронтації на рівні ядерної зброї. Але це створює цілком реальний поштовх до надання Україні зброї, яка створить умови для його закриття.
Зокрема, йдеться про новітні засоби озброєння. Наприклад, ППО - ми можемо їх не отримати, а придбати у рамках військово-технічного співробітництва. І в разі купівлі Через що навіть у Росії не буде виникати питань щодо якихось поставок озброєння від НАТО, бо ми у такому випадку їх фактично купуємо для свого захисту. У перспективі також можлива передача Україні літаків, які на сьогодні під питанням, а також формування і знешкодження за рахунок радіотехнічних засобів системи наведення РФ. Бо просто надати свої літаки, аби їх тут збили, НАТО не зможе, бо оцінює реальну ситуацію, але придбання відповідних засобів захисту цілком можливе. До того ж, Україна також має можливість залучити у приватному порядку іноземних фахівців для налаштування обладнання та навчання на ньому.
читайте такожРосія наполегливо закопує себе все глибше, або Ще один сумний для РФ підсумок вторгнення в УкраїнуАдже Росія не очікувала таких потужних ударів по її військовим в Україні - вони розраховували, що їх тут зустрічатимуть "на ура". Але виявилося, що це повний блеф, тож, відповідно, спецслужби і сам Путін дезорієнтувалися і трьох днів, які давалися на захоплення українських міст, не вистачило. А оскільки українська армія захищає великі міста, а мирні громадяни підіймаються на протести проти російських загарбників, то у цій ситуації у Росії навіть в Україні надзвичайно мало перспектив навіть за умови задіяння додаткових ресурсів найманців.
Путін дуже вагається - він не хоче відступити, а навпаки, ще більше задіяти бомбові удари для того, щоб послабити українські позиції, дезорієнтувати людей, посіяти паніку, тим самим зробити свої переговорні позиції більш ефективними. Але це не вдається - саме тому Путін міняє диспозицію щодо причин нападу на Україну, умов і вимог, чим показує свою слабкість. Тож для нього включитися у війну з країною НАТО - Литвою, Польщею чи будь-якою іншою - означатиме включитися у війну з глобальним блоком, який за деякими параметрами у десятки разів потужніший, ніж Росія з її ядерною зброєю.
Тому будь-яке протистояння з НАТО може бути початком кінця його імперії.
Микола Маломуж, ексголова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
