Щодо півдня України. Батальйонно-тактичні групи російських повітряно-десантних військ прослідували на Херсонсько-бериславський плацдарм у склад угрупування "Юг". Нині всі автомобільні та залізничні комунікації противника в Запорізькій, Херсонській, Донецькій областях, на півострові Крим та у Ростовській області Росії просто забиті військами армій Східного військового округу РФ (далі – СхВО), які зараз активно переміщуються у Південну операційну зону.
Основна маса залізничних ешелонів пересуваються через Керч та Джанкой на дві основні станції розвантаження для херсонського та запорізького напрямків, відповідно – Брилівка та Сокологірне.
На автомобільній дорозі М-14 по дирекції Маріуполь – Бердянськ – Мелітополь – Нова Каховка колони військ СхВО також пруть одна за одною, майже безперервно.
Обсяг та темпи переміщення живої сили, озброєння та військової техніки, матеріальних засобів та предметів матеріально-технічного забезпечення такі, що комунікації просто не витримують. А їхня реальна пропускна здатність, судячи з усього, сповільнює цей процес, вибиваючи його з встановленого російським військовим командуванням графіку.
Так, наприклад, російська дирекція Кримського мосту була вимушена на півдоби відмінити переміщення через залізничний міст будь-яких цивільних поїздів через необхідність пропустити через нього у належний час та у належній кількості військові ешелони. І це явно не була "штатна ситуація".
Таким чином, угрупування військ противника, яке зараз створює російське військове командування шляхом стратегічного перегрупування своїх сил та засобів у Південній операційній зоні з резерву та інших операційних зон та напрямків, все більше набуває характерних ознак і яскраво виражених, чітких абрисів та особливостей.
Як я і передбачав, основу цього угрупування будуть становити війська Східного військового округу ЗС РФ. Наприклад, протягом останніх двох днів тут спливла – хто б ви думали – 35-а загальновійськова армія СхВО, сумновідома на весь світ "яскравими подвигами" своїх військовиків під Києвом. Так, це ті самі з награбованими пралками, шуруповертами, собачими будками та жіночою білизною, які першими серед російських військовиків "прославилися" по всьому світу вбивствами, ґвалтуваннями та катуваннями мирного населення, мародерством та грабунком. Так би мовити, дуже типові представники нинішнього російського "глибинного" суспільства.
читайте такожВони будуть ще більше різати та знущатись над полоненими
У кількості до 10-12-ти БТГр/ТГр (тобто майже усім складом тих військ, які 35-а "армія" змогла виставити для участі в так званій "спеціальній воєнній операції") ця банда вже прибула зі складу угрупування "Изюм" в оперативні тили угрупування "Юг" (район Софіївка – Горностаївка – Кривий Ріг – Воскресенське). В тому числі – і справжня "зірка" цього сонму вбивць, катів, ґвалтівників та мародерів – 64-а окрема мотострілецька бригада, що відома своїми "подвигами" у трикутнику Буча – Ірпінь – Гостомель.
Загалом, окрім неї, тут зібралися батальйонно-тактичні та тактичні групи зі складу 38-ої МСБР, 69-ої "казачьей" ОБРП, 107-ої РБР, 165-ої АБР та 71-ої ЗРБР. Навіть 82-ий ремонтно-відновлювальний батальйон та медичну тактичну групу вони також притягнули з собою.
Крім того, варто зазначити, що у смугу відповідальності Херсонського та Мелітопольського угрупувань військ противника нині перекидаються не тільки війська 35-ої ЗВА, а й 5-ої та 36-ої армій СхВО, частково й 29-ої ЗВА, а також ціла низка частин та підрозділів окружного підпорядкування дуже характерного призначення. Наприклад, "старі знайомі" по наступу на Попасну "відновленні та доукомплектовані" БТГр-и 40-ої та 155-ої ОБРМП, а також підрозділи зі складу 68-го АК та104-ї ОБРу округу.
читайте такожМелітополь чи Нова Каховка: де вирішиться доля деокупації українського півдня
Чесно кажучи, я сьогодні ще не готовий однозначно сказати, хто об’єднає "під своїм скіпетром" усю Південну операційну зону (тобто усі три напрямки – Миколаївський, Криворізький та Запорізький) – чи то командні структури Східного, чи то Південного військових округів ЗС РФ. Але очевидно, що розгортання у зоні відповідальності Південного військового округу угрупування військ, співставного або такого, що навіть перевищує його угрупування за обсягами, потребуватиме якогось "єдіноначалія". Навіть із міркувань елементарної потреби в узгодженні дій та налагодження взаємодії у середині цього конгломерату.
Втім, одне я бачу точно – якщо згадати, що тут також розгорнуті частини та з'єднання 49-ої, 58-ої ЗВА та 22-го АК Південного округу, то сьогодні цілком можливо дійти висновку про те, що російське військове командування проводить оперативне розгортання в цій зоні, мабуть, найбільш потужного оперативного угрупування своїх військ від самого моменту масованого вторгнення РФ в Україну.
Особисто для мене, наприклад, переміщення та застосування саме 35-ої загально-військової армії Східного військового округу ЗС РФ у цьому сенсі є своєрідним маркером того, до чого саме прикута в даний момент увага їхнього генштабу. Не знаю – чому, але "московські стратеги" відчувають саме до цього об'єднання військ якийсь хворобливий потяг.
читайте такожРосійська тварюка в ім'я цивілізації повинна бути розчавлена в нуль
Пригадайте перший наступ на Київ, головний напрямок – саме 35-та армія була основою того угрупування військ, яке прорвалося найближче до Києва. Потім нетривале відновлення – і знову головний напрямок, саме вістря, тобто Ізюм. І знову тут з’являється саме 35-а армія. Причому з її появою ситуація там загострилась дуже суттєво. І от тепер – херсонські степи, що північніше кримських перешийків.
Не думаю, що це випадково так склалося, або що це збіг.
Не знаю, чому саме цю армію російське військове командування пхає постійно у свої "головні наступи". Можливо, вона якась спеціалізована, можливо, в ній якісь особливі військовослужбовці, які здатні не тільки вбивати, ґвалтувати та катувати, а й ефективно та успішно наступати. Мені це невідомо.
Проте під час першої фази вторгнення саме 35-та армія у порівнянні з іншими угрупуваннями російських військ, наприклад, 1-ою ТА чи 20-ою ЗВА, демонструвала найбільш високий рівень адекватності сприйняття ситуації та агресивності у наступі. Так само її БТГ відзначилися під Ізюмом...
Щодо того, що "наступ, який висить на трьох зруйнованих\напівзруйнованих мостах неможливий". Пропоную ознайомитися з наступною інформацією.
читайте такожНаступний крок ЗСУ на Херсонщині
Задля того, щоб забезпечити перекидання додаткових сил і засобів у "зону відповідальності" свого угруповання військ, що діє на Криворізькому напрямку, та після ураження Антонівського мосту Силами оборони України, противник навів понтонну переправу через р. Дніпро у районі населеного пункту Львове.
Більше того, водночас у районі Дар’ївки командування військ противника просто демонтувало понтонну переправу через річку Інгулець, бо йому вдалося відновити міст поблизу, перекривши пошкоджені ділянки сталевими плитами.
Водночас 28 липня противник після проведення інженерних робіт на шлюзі Каховської ГЕС (накрили дорожнє полотно армованими плитами товщиною 160 мм) продовжує перекидати ОВТ у напрямку Веселе – Широка Балка – імовірно, Чарівне.
А ви й надалі вважайте, що "святий Хаймарс" у компанії зі "святим Ескалібуром" зуміють зупинити ці орди.
Отже, на Півдні збирається справжня темрява. Для ведення ефективної оборони, навіть нехай на оперативному чи оперативно-тактичному рівні, цього всього забагато.
Комбінація з 35-ї, 36-ї та 5-ї загальновійськових армій Східного військового округу та 2-х армій (49-ї та 58-ї ЗВА) Південного округу, плюс головні сили "усіх повітряно-десантних військ расеї", плюс не менше трьох "не останніх" бригад МП, плюс трьох бригад спеціального призначення, особисто у мене викликає відчуття певного дежавю.
Навіть якщо врахувати, що "ширина ділянки фронту", який противнику треба утримувати в Південній операційній зоні, скажемо так, достатньо значна, майже зосереджене та розгорнуте угрупування військ противника явно завелике для активної оборони з тактичними контратаками або якогось обмеженого оперативно-тактичного наступу. Це, очевидно, для чогось більшого...
Костянтин Машовець, військовий журналіст, координатор групи "Інформаційне опір", автор книги "Діалоги з нулів"
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
