Росіяни вважають Йосипа Сталіна найвидатнішою особистістю всіх часів і народів, про що свідчать результати опитування Левада-центру. Зокрема, серед найвидатніших особистостей опинилися: Йосип Сталін (39%), Володимир Ленін (30%), Олександр Пушкін (23%), Петро I (19%) і Володимир Путін (15%).
Таке величезне захоплення росіян постаттю Сталіна пояснюється передусім масовою аморальністю суспільства. За однією з теорій істориків, росіяни надто швидко перегортали сторінки історії та надто стрімко перейшли від первісного ладу до сучасності, тож мораль за цими перегортаннями сторінок просто не встигала. Кам'яна доба на території Залісся, тобто сучасної Росії, закінчилися приблизно 2 тис. років тому, тоді як у Європі вона завершилася близько 6 тис. років тому, як і в Україні.
Відтак, у російського суспільства розвинулося відчуття, що правди не існує. Це так званий моральний релятивізм, який властивий багатьом первісним суспільствам. Іншими словами, для багатьох росіян немає моралі, і це властиво багатьом народам, які нещодавно вийшли з різноманітних первісних спільнот: у них вищий рівень злочинності, криміналізації тощо. Якщо ви проаналізуєте стан справ в Австралії та Новій Зеландії та в африканських країнах, ця закономірність буде очевидною. Тобто суспільство може дуже швидко проходити всі стадії розвитку, але потрібні уроки так і не встигає засвоїти.
Крім того, захоплення Сталіним не в останню чергу пояснюється російською пропагандою. Але також відіграє роль і те, що в Росії постійно знищувалися ті люди, які мали власну моральну точку зору. Вони знищувалися систематично і не тільки при Сталіні, але й раніше.
Є дуже показовий приклад. Свого часу існував митрополит Пилип, який закликав Івана Грозного припинити вбивства та кровопролиття. Але як вчинили російські люди з цими закликами митрополита? Звели все нанівець: і досі з тих часів у російській мові зберіглася фраза "фільчина грамота" – заклики не вбивати стали для росіян "фильчиною грамотою"! А людина, яка закликає до моралі, стала називатися "простофіля".
Отже, люди, які виступають за мораль у Росії, – це юродиві, і вони дуже рідкісні. Згідно з російським традиційним підходом, той, хто не бреше, "тот глуп и не умеет жить".
Сучасна Росія збудована саме на таких речах як брехня. Тож чекати чогось іншого – захоплення іншими людьми – годі було й чекати, якщо апріорі є установка на підтримку брехні. Для росіян правда нічого не означає, це просто слова. Правдою там, зазвичай, є те, що їм вигідно.
читайте такожЯк законопроект про корінні народи України вибив ґрунт з-під ніг МосквиВід такого зневажливого ставлення до правди і походять всі процеси в сучасному російському суспільстві. Все це дуже руйнівне для суспільства і не сприяє розвитку економіки. Але росіяни не можуть від цього відмовитися, бо це – частина їхньої історії, натури та національного характеру.
Своїм захопленням Сталіним і своїми політичними смаками росіяни прирікають себе до нових катастроф. Про це, звісно, не говорять, але саме Сталін знищив можливості Росії як великої держави. Адже сталінщина фактично протиставлялася світу та іншим національностям, які мешкали поряд із росіянами. Цим Сталін загубив велику Росію.
Та росіяни не усвідомлюють таких катастроф, а тому ці катастрофи неминуче будуть повторюватися. Тож усе це сумно насамперед для самих росіян. Було сумно і нам, коли ми перебували у складі Радянського Союзу.
Крім того, кількість опитаних, які назвали Путіна найвидатнішою постаттю всіх часів і народів, знизилася вдвічі з 2017 року – з 34% до 15%. Це пояснюється просто: росіяни бачать, що відбувається навколо них, і розуміють, що при Путні країна рухається абсолютно не туди, куди треба, і не задовольняє їхніх матеріальних прагнень. Зрештою, країна виснажується і йде донизу, все котиться у Тартарари під гучні фанфари.
Те, що Пушкін опинився у п'ятірці цього "рейтингу", передбачувано. Інших поетів росіяни просто не знають. Це – відображення загального культурного рівня. Пушкін – безумовно, видатна особа і талановитий поет, але значною мірою він не є російським поетом і не схожий на решту російських поетів. Це – ефіопська квіточка, що виросла на чухонських болотах. Пушкін показує не російський національний характер, а трошки інший. Аби зрозуміти, про що йдеться, просто порівняйте творчість Некрасова і Пушкіна.
Появі Пушкіна в цьому переліку видатних осіб дивуватися не варто ще й тому, що свого часу його дуже розкрутили, тоді як про інших мало говорили.
Олександр Палій, історик, політичний аналітик, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
