Незрозуміле зростання: з чим пов'язане підвищення цін на АЗС

Роздрібні мережі АЗС в Україні з 4 по 7 лютого знову підвищили вартість бензину і дизельного палива - цього разу в межах 0,2-1,6 гривні за літр.

Існує дві основні причини підвищення цін.

Перша - 15-відсоткове зростання цін на кордоні. Оскільки Україна завозить три чверті обсягів палива, це є визначальним фактором. Другий фактор - здешевлення національної валюти, в першу чергу, по відношенню до євро, внаслідок чого комерційний курс просів на 1 гривню.

Два цих фактори з'явилися драйверами подорожчання - 15% підвищення на АЗС перетворилися на додаткові 1,50 гривні, а зміна курсу на гривню додала до цього ще 80 копійок. Тобто виходячи з цих двох факторів, ціни на бензин повинні були підвищитися приблизно на 2,30-2,50 гривень. Але, на жаль, ми маємо більш інтенсивне зростання, обумовлене тим, що двічі своєю публікацією рекомендованих цін Мінекономіки підштовхувало трейдерів до зміни цін на заправках. Сумарно рекомендації Мінекономіки призвели до зростання 3 гривні на 1 л, хоча об'єктивно подорожчання мало бути меншим.

У зв'язку з цим, кожна з мереж АЗС приростила до вартості нафтопродуктів приблизно на схожу величину, виходячи з рекомендацій Мінекономіки, адже якщо держава дозволяє підвищити ціни, то який бізнесмен від цього відмовиться? І найцікавіше, що публікації Мінекономіки припадали якраз на той період, коли більшість трейдерів вже підвищили ціни на об'єктивну величину.

І наступного тижня, імовірно, відбудеться аналогічне явище і Мінекономіки ще більше підвищить ціни. Якщо порівняти ті значення, які запропонувало Мінекономіки як орієнтир і ті, що зараз присутні на ринку нафтопродуктів, то ще, щонайменше, 50 копійок "запасу" подорожчання у них залишилося.

читайте такожДо 50 грн за літр: українцям назвали захмарні ціни на бензин у лютомуОднак яким може бути реальне подорожчання - невідомо, тому як розрахунки веде Нафтогаз України як найбільш активний учасник ринку (хоча жодної заправки у них немає) чомусь визначає рекомендовану ціну. У Мінекономіки немає ні ресурсів, ні людей ні чого б то не було для того, щоб здійснювати моніторинг ринку. Вони довіряють тому, що надсилає Нафтогаз, який не вміє рахувати і прив'язує ціни на все, що продає, до зовнішніх індикаторів - газ до спотових котирувань Роттердаму, як і вугілля з бензином, якими там же розживається.

Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів науково-технічного центру Психея, експерт з державної політики в паливно-енергетичному комплексі, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред