Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков напередодні заявив про те, що Володимир Путін готовий зустрітися із президентом України Володимиром Зеленським за умови, якщо на зустрічі не буде обговорюватися питання Криму.
Якщо говорити про врегулювання ситуації на Донбасі спочатку, то сенс у цій зустрічі є, оскільки зрозуміло, що без Росії ОРДЛО мало що варті. Інша справа, що висувається умова, яка відразу ж ставить Зеленського в не дуже зручне положення, коли прийняти це запрошення - значить бути звинуваченим в черговій "зраді".
Імовірність того, що ця зустріч відбудеться невисока.
За великим рахунком, положення "ні миру, ні війни" Кремль теж влаштовує. Тому що піти на повномасштабне мирне врегулювання Москві абсолютно не цікаво, але їй потрібно демонструвати готовність до переговорів і конструктиву, при цьому висуваючи умови, які спочатку неприйнятні для української сторони.
Адже говорячи про Донбас, Росія явно наполягатиме на виконанні політичної частини Мінських угод.
Але той момент, коли Зеленський міг піти на виконання "формули Штайнмаєра" (не важливо, як вона упакована - в кластери чи ні) вже втрачений - це потрібно було робити, коли його рейтинг довіри був більше 50%, адже тоді це був той рівень лідерства, який дозволяв іти на подібні кроки. Але зараз це може призвести до найгострішої внутрішньополітичної кризи в Україні. Пам'ятаючи, через що у нас зазвичай починаються "майдани", ця "зрада" якнайкраще підходить в цю категорію. Хоч всі і розуміють, що поточна ситуація з домовленостями - це цілком спадщина попереднього президента, будь-які нинішні рішення явно "повісять" на Зеленського. Мовляв, він фактично пішов на капітуляцію. Тому, судячи з усього, ситуація на Донбасі рухається до заморожування.
читайте такожЩо має на увазі Путін, коли говорить, що хоче "нормальних взаємин з Україною"Тобто головна мета Росії у подібних розмовах - показати, що проблема миру на Донбасі не в Москві, а у Києві - нібито це саме він не хоче домовлятися. Тобто, довести свою миролюбність і конструктивність тим же європейцям і США. На тлі того, що в США відносини з Росією і так стають одним з факторів внутрішньополітичної боротьби, бо республіканці вже звинувачують Байдена в тому, що він здає інтереси США Путіну, російському президенту тепер треба доводити і показувати зворотне, що він готовий до конструктиву. Перш за все, тут мається на увазі економічний фактор, оскільки Північний потік-2 практично завершено, і Путіну не на руку посилення ситуації у відносинах із Заходом напередодні сертифікації газопроводу.
Але за будь-якого з цих сценаріїв і незалежно від того, чи відбудеться зустріч із Путіним, для Зеленського уся ця ситуація може стати ще одним джерелом проблем в Україні. Тому що одна частина буде говорити своїм виборцям про те, що Зеленський обіцяв мир і зрадив, а інша наполягатиме на тому, що в оточенні Зеленського засіли агенти Кремля, які готують капітуляцію. І ось між цими червоними лініями Зеленському доведеться кидатися.
Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
