Неможливе явище путінського пострадянського періоду

Навальний був майже убитий, він зустрічає своє 45-річчя у в'язниці, він є дивним, неможливим явищем путінського пострадянського періоду. Це - політичний "Пушкін", росіяни будуть ним пишатися до кінця історії. І ось чому.

Він показав, що в умовах, які повністю виключають таку можливість, можна створити великий політичний рух, використовуючи надсучасні засоби - мережеві комунікації, систему збору коштів, партизанське ютюб-телебачення, тобто він став символом можливостей cloud-руху. Йому вдалося поєднати старі можливості демократії з новими засобами.

Його кампанія виборів у мери Москви - це єдиний - і тому надзвичайний важливий - доказ того, що "перекидаюче голосування" цілком реальне і в Росії. Отримавши в першому турі 27%, він показав наскільки велика потреба нової політики у великих містах-мільйонниках.

Він показав, що можлива нова російська політична мова, зрозуміла і доступна мільйонам людей. Його власні тексти-"колонки", "розслідування", тексти відеоблогінгу - це найпереконливіша демонстрація того, що сама по собі політична мова зберігає всі свої класичні можливості.

читайте такожАстролог: завдання Навального - розібрати Росію на запчастиниНавальний показав, що традиційний жанр "розслідувальної журналістики" може бути перетворений на політичний феномен такої сили, що змушує таких людей як генерал Золотов або олігарх Усманов намагатися відповідати публічно. Тобто Навальний створив новий "простір публічності", який не склався б без його зусиль.

Навальний створив дуже переконливий персональний образ діяча першого "нерадянського" політичного покоління. Він всією своєю "естетикою" відокремив найкращу, сучасну частину свого покоління від казенної політики кремлівських пострадянських авторитаріїв.

Чи можливий у XXI столітті "національно-визвольний рух"? Вважалося, що стосовно пострадянських країн після 1987-1989 рр. він вже неможливий з багатьох причин. Навальний абсолютно переконливо показав, що - можливо. Можна таким чином з'єднати ліво-центристську і право-центристську повістку, щоб створити рух, що володіє сильною політичною гравітацією. Він це продемонстрував.

Навальний показав, що можна повністю вийняти з риторики, з політичної мови протиставлення "Росія-Захід" і при цьому переконливо виступати за реформу політичних інститутів і модернізацію. У цьому сенсі він, можливо, найбільш значуща фігура "постколоніального" політичного дискурсу.

читайте такожЗ'ясувалося, що сталося з лікарем Навального, який зник у лісіНавальний повернувся в "серце темряви". Показавши мільйонам росіян: "Все, що у нас є - тут". Це історичний жест колосальної сили.

До цього примикає те, що Навальний показав, що можна в постмодерні простояти 10 років на політичній сцені спираючись на "політику принципів", а не на "політику розрахунку", тобто без опортунізму. У політиці постмодерну немає місця "доблесті" в її старому розумінні. І, як здавалося, вже сам простір сучасної політики і її "хмарний" інструментарій не припускають жодної доблесті. Але Навальний своїм поверненням показав, що це не так.

Ось приблизно те, що мені спадає на думку, як політологу і свідку цього десятиліття в день народження Олексія Навального. Спасибі йому, його родині і всім, хто був з ним в це десятиліття, і всім тим, хто "донатили" і "консультували", тобто всім тим, хто тепер виявився "екстремістами".

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред