У величезному багатогодинному і сумбурному інтерв'ю президента Росії Путіна американському й антиукраїнському журналісту, запеклому прихильнику Трампа Карлсону можна все-таки виокремити основний зміст, певний каркас, заради якого і зроблено було це інтерв'ю.
1. Путін намагався прорвати інформаційну блокаду, яку сам нав'язав світові і намагався змінити негативні уявлення Заходу, навіть не стільки про Росію, яка віроломно напала на Україну, скільки про нього особисто. Путін дві години невпинно захищав, то своє право, то необхідність нападу Росії на Україну. Вхід йшло все - від історичної фальсифікації до відкритої ненависті до України.
2. Під час свого монологу - інтерв'ю Путін постійно намагався передати Заходу, через голову України і коштом України, пропозицію зупинки війни і мирний договір із Заходом, який він часто плутав із капітуляцією України.
3. При цьому добре було видно, як Путін, звертаючись до Заходу, постійно кидався з однієї крайності в іншу. Путін то поважав Захід і майже не приховував своєї ностальгії за тими часами, коли провідні західні політики приймали його як рівного і навіть прийняли до сімки наймогутніших держав світу, то він зривався і намагався погрожувати "загниваючому Заходу", якщо він не піде на зустріч Кремлю. Найчастіше це було схоже як на "комплекс покинутої дружини" або стратегію "зеленого винограду". Добре було видно, що він заздрить Заходу, боїться Заходу, ображений на Захід, який відкинув його після нападу на Україну. Для Путіна досі так і не стало зрозумілим, чому Захід став на бік України, а не підтримав агресію Росії.
4. Але коли Путіну під час інтерв'ю потрібно було щось конкретизувати у своїх претензіях і пропозиціях світові, то виявлялося, що він уже звертається не до колективного Заходу, не до Європи, НАТО або США, а тільки до Трампа, якого він сприймає як рятівника його поразки у світі, Європі та Україні. Ось для чого йому був потрібен саме Карлсон, який міг би узгодити стратегію боротьби Трампа і Путіна в президентській кампанії 2024 року проти Байдена і боротьбі з Україною.
І Трамп його почув.
Хто такий Віктор Небоженко
Віктор Сергійович Небоженко (нар. 14 лютого 1953, Жмеринка) — український політолог, соціолог. Директор соціологічної служби "Український барометр". Кандидат філософських наук, пише Вікіпедія.
Працював в Інституті філософії Академії наук України, Інституті соціології Академії наук України.
У 1994-му брав участь в першій президентській кампанії екс-прем'єр-міністра України Леоніда Кучми.
З 2003-го — керівник соціологічної служби Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України, директор Соціологічної служби "Український барометр".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
